Source
КНУ імені Тараса Шевченка | Нобелівський тиждень КНУ 2026: фізіологія або медицина🧠 Як керувати не...
2 370 Views/Reach
2026-10-06 10:20
Message №12351
🏅 Нобелівський тиждень КНУ 2026: фізіологія або медицина
🧠 Як керувати нервовими клітинами за допомогою світла? Саме за відкриття, що стосуються світлокерованих іонних каналів та оптогенетики, цьогорічну Нобелівську премію отримали Карл Дайссерот, Петер Гегеман та Георг Нагель.
Відкриваємо традиційний Нобелівський тиждень КНУ разом з експертами ННЦ «Інститут біології та медицини»!
🔬 Олександр Жолос, завідувач кафедри біофізики та нейробіології, пояснює, як дослідження звичайної водорості привело до революції в нейронауках. Світлочутливий білок став своєрідним «перемикачем», який дозволяє вибірково активувати нейрони й досліджувати мережі, пов’язані з пам’яттю, страхом, винагородою та сном.
💬 «Дослідження руху одноклітинної водорості спричинило справжню революцію у нейронауках!» – наголошує професор.
🧬 Микола Макарчук, професор кафедри фізіології та анатомії, розповідає про застосування оптогенетики для вивчення хвороби Паркінсона, епілепсії та механізмів пам’яті. Результати на тваринних моделях допомагають зрозуміти роботу мозку, а серед досягнень у людини – часткове відновлення зорових функцій за допомогою світлочутливих білків.
🎓 Як ці відкриття пов’язані з дослідженнями й науковими школами КНУ? Читайте коментарі наших учених на сайті Університету.
👏 Щиро вітаємо лавреатів і продовжуємо стежити за Нобелівським тижнем разом!
🧠 Як керувати нервовими клітинами за допомогою світла? Саме за відкриття, що стосуються світлокерованих іонних каналів та оптогенетики, цьогорічну Нобелівську премію отримали Карл Дайссерот, Петер Гегеман та Георг Нагель.
Відкриваємо традиційний Нобелівський тиждень КНУ разом з експертами ННЦ «Інститут біології та медицини»!
🔬 Олександр Жолос, завідувач кафедри біофізики та нейробіології, пояснює, як дослідження звичайної водорості привело до революції в нейронауках. Світлочутливий білок став своєрідним «перемикачем», який дозволяє вибірково активувати нейрони й досліджувати мережі, пов’язані з пам’яттю, страхом, винагородою та сном.
💬 «Дослідження руху одноклітинної водорості спричинило справжню революцію у нейронауках!» – наголошує професор.
🧬 Микола Макарчук, професор кафедри фізіології та анатомії, розповідає про застосування оптогенетики для вивчення хвороби Паркінсона, епілепсії та механізмів пам’яті. Результати на тваринних моделях допомагають зрозуміти роботу мозку, а серед досягнень у людини – часткове відновлення зорових функцій за допомогою світлочутливих білків.
🎓 Як ці відкриття пов’язані з дослідженнями й науковими школами КНУ? Читайте коментарі наших учених на сайті Університету.
👏 Щиро вітаємо лавреатів і продовжуємо стежити за Нобелівським тижнем разом!