Як правильно визначити вид трудового договору з неповнолітнім, який навчається за денною формою навчання: як за основним місцем роботи чи за сумісництвом?Навчання не є роботою і не вважається трудовою діяльністю, оскільки між закладом освіти та учнем чи студентом не виникають трудові відносини і не укладається трудовий договір, тому навчання не може розглядатися як основне місце роботи.Отже, якщо неповнолітній працевлаштовується під час навчання, така робота оформлюється як основне місце роботи. Трудовий договір із неповнолітнім має бути оформлений належним чином: працівник не може бути допущений до роботи без відповідного наказу (розпорядження) роботодавця та подання повідомлення про прийняття на роботу. У період дії воєнного стану сторони можуть самостійно визначати форму трудового договору, що передбачено Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».При цьому для неповнолітніх працівників встановлюються спеціальні гарантії, зокрема скорочена тривалість робочого дня
❓Що не вважається мобінгом?‼Вимоги роботодавця до працівника щодо належного виконання працівником трудових обов’язків, зміна робочого місця, посади працівника або розміру оплати праці в порядку, встановленому законодавством, колективним або трудовим договором, не будуть вважатися мобінгом (цькуванням).✅З метою уникнення непорозумінь в трудовому колективі та вживаючи заходів щодо недопущення мобінгу роботодавцям слід належним чином виконувати норми статті 29 Кодексу законів про працю України.📍До початку роботи роботодавець зобов’язаний в узгоджений із працівником спосіб поінформувати працівника про:1) місце роботи (інформація про роботодавця, у тому числі його місцезнаходження), трудову функцію, яку зобов’язаний виконувати працівник (посада та перелік посадових обов’язків), дату початку виконання роботи;2) визначене робоче місце, забезпечення необхідними для роботи засобами;3) права та обов’язки, умови праці;4) наявність на робочому місці небезпечних і шкідливих факторів, які ще не усунуто,
Як правильно організувати психосоціальну підтримку (ПСП) на підприємстві чи в установі? Сьогодні ментальне здоров’я — це не просто відсутність хвороб, а здатність долати стреси та продуктивно працювати. За даними ВООЗ, кожен четвертий українець перебуває у зоні ризику розвитку проблем психічного здоров’я через війну. Саме тому психосоціальна підтримка (ПСП) на робочому місці стає стратегічним пріоритетом для кожного роботодавця.Ділимося алгоритмом із 4 ключових етапів, як запровадити дієву програму ПСП:Етап 1. Створення ініціативної групи та аналіз. Перший крок — отримати підтримку керівника, адже це ключ до успіху всієї ініціативи. Створіть команду, до якої увійдуть представники HR, служби охорони праці, профспілок та, за можливості, психолог. Обов’язково проведіть анонімне опитування працівників, щоб зрозуміти їхні реальні потреби та фактори стресу.Етап 2. Розроблення Політики ПСП. Це письмовий документ, який фіксує наміри компанії. У ньому мають бути прописані:• цілі впровадження підтримки;та ін.
🔖 ПАСТКА ДОСВІДУ: чому професіонали стають небезпечними порушниками?🔰Популярний міф: «Помиляються лише новачки». Проте статистика каже, що найважчі інциденти нерідко трапляються з тими, хто має 10, 15 або більше років стажу.Чому майстерність стає фактором ризику?✔️ Десенситизація до ризику (Ефект звикання)Коли людина виконує небезпечну операцію вперше, вона напружена і уважна. Коли в тисячне — вона розслаблена. Мозок перестає ідентифікувати загрозу як реальну, бо «минулого разу все було добре».✔️Професійна гордість та «авторитет»Використання складних страхувальних систем або засобів захисту іноді сприймається як ознака слабкості або невпевненості. «Я профі, мені це не потрібне» — небезпечна установка, що передається молодим колегам.✔️Когнітивне викривлення: «Я контролюю ситуацію»Досвідчена людина вірить, що її реакція та навички врятують у критичний момент. Але жодна реакція не здатна зупинити закони фізики чи відмову обладнання.👉За матеріалами Європейського співтовариства з охорони праці (ESOSH)
🔴В Україні війна змінила всі сфери життя та безумовно вплинула на ситуацію з гендерною рівністю. За результатами цьогорічного Звіту про гендерний аналіз майже 70% негдерного розриву вже подолані. Однак до встановлення повної гендерної рівності нам іще 123 роки.У 2025 році за даними Інституту демографії і якості життя НАН України розрив у зарплатах між чоловіками й жінками сягнув 41%👫Гендерна нерівність – це передусім нерівність не прав, а можливостей. В Україні у 2023 році жінки становили 72,5 % безробітних. До 2024-го лише 48% жінок були працевлаштовані порівняно з 71% чоловіків. Найбільший гендерний розрив у заробітній платі спостерігався серед осіб віком від 19 до 29 років.⚠️Зросли обсяги неоплачуваних послуг із хатньої роботи. В 2025 році жінки витрачають 56 годин на тиждень на догляд дітей порівняно з 49 годинами до війни. Закриття дитсадків посилило це навантаження❗️Це впливає на добробут жінок: 42% зараз перебувають у групі ризику депресії, а 23% повідомляють, що їм потрібна консультація.
❓Чи може бути роботодавцем домашнього працівника юридична особа?❗️Ні, не може. Домашній працівник може бути прийнятий лише фізичною особою або домогосподарством, тобто сім’єю чи окремою особою, яка потребує допомоги по господарству. Юридичні особи, такі як підприємства або організації, не мають права укладати трудові договори з домашніми працівниками.✅Варто зазначити, що не допускається прийняття на роботу домашнім працівником особи, яка не досягла 16-річного віку. Домашні працівники, які проживають у житлі домогосподарства, мають певні додаткові права, обов’язки, гарантії та умови праці, які відрізняються від тих, що діють для працівників, які не проживають за місцем роботи. Не вважається домашньою працею робота для домогосподарства, яка здійснюється особою нерегулярно та не більше 40 годин на місяць.✅Усі умови проживання та роботи повинні бути детально прописані в трудовому договорі, щоб уникнути непорозумінь. Ці особливості стосуються як робочого часу, так і умов проживання та соціальних гарантій.
👫Під час воєнного стану психосоціальна підтримка працівників на робочому місці перетворюється на стратегічну необхідність для будь-якого відповідального роботодавця, особливо в умовах воєнного стану.🔺Переваги для роботодавця:✅Підвищення продуктивності та ефективності роботиПрограми ПСП допомагають працівникам краще долати стресові ситуації та швидше адаптуватися до змін. Це зменшує кількість помилок, підвищує концентрацію й сприяє ефективнішому виконанню завдань.✅Зниження плинності кадрів: Сприятлива атмосфера та турбота про благополуччя підвищують лояльність персоналу та утримання талановитих фахівців.✅Зменшення абсентеїзму: Своєчасна підтримка допомагає запобігти професійному вигоранню та психосоматичним захворюванням, що зменшує кількість лікарняних.✅Покращення репутації: Компанії, що впроваджують програми ПСП, сприймаються як соціально відповідальні партнери та привабливі роботодавці.🔺Переваги для працівників☑️Збереження ментального здоров'я: 👉Більше інформації: https://pratsia.in.ua
‼Ґендерна нерівність є одним з проявів соціально-економічної диференціації населення, що зумовлює різні можливості самореалізації жінок та чоловіків у суспільстві.В Україні в сучасних умовах функціонування ринку праці все більшої гостроти набувають проблеми ґендерної нерівності в зайнятості населення, які виявляються в неоднакових можливостях жінок і чоловіків щодо структур влади, сфери освіти та зайнятості, доходу та власності.На сьогоднішній день є досить розповсюдженими ґендерні стереотипи в економічній сфері, з якими стикається майже кожна жінка. До найбільш розповсюджених стереотипів належать наступні:-чоловік повинен забезпечувати родину, тому він повинен отримувати більшу заробітну плату, ніж жінка;-жінки за природою менш орієнтовані на професійну діяльність, більше орієнтовані на сім’ю, дітей;-чоловік за своєю природою є значно кращим керівником, ніж жінка;– жінки менш активні у пошуку роботи.Саме ці стереотипи суспільної свідомості і створюють підґрунтя для існування ґендерної нерівності
🪷Турбота про себе — це про те, щоб знаходити час на речі, які допомагають почуватися добре та підтримувати якість життя. Один із простих орієнтирів, на думку фахівців Держпраці, який можна використовувати як елемент саморегуляції та профілактики виснаження – це принцип 3:3:3.🔹Кожні 3 дні – мікропауза. Навіть коротка передишка допомагає нервовій системі відновлюватися. Це може бути: повноцінний сон; зменшення навантаження на день.; відмова від кількох задач, або час без продуктивності. Регулярні паузи знижують накопичення хронічного стресу та підтримують базовий рівень ресурсу.🔹Кожні 3 тижні – новий досвід. Новизна активує інтерес і розширює психологічну перспективу. Це може бути: нове місце; подія; культурний досвід; навчання або хобі. Навіть невеликі зміни в рутині здатні повернути відчуття живості та внутрішнього руху.🔹Кожні 3 місяці – зміна середовища: коротка подорож, ретрит, відпустка, кілька днів поза звичним контекстом роботи. Зміна простору допомагає перезавантажити когнітивні та емоційні процеси
🔹 Праця без бар’єрів: Держпраці відкриває новий практичний розділ для роботодавців і працівниківДля Держпраці безбар’єрність у сфері праці має дуже практичний зміст. Це про робоче місце, на якому людина може безпечно виконувати свою роботу. Про інструктаж, який справді зрозумілий. Про інформацію, яку можна сприйняти. Про обладнання, графік, комунікацію і умови праці, які не створюють зайвих перешкод.Саме тому Держпраці розвиває новий практичний розділ “Як працювати безпечно”.📌 У ньому зібрані матеріали для роботодавців, працівників, фахівців з безпеки та здоров’я на роботі і керівників підрозділів.🔹 Окремий напрям присвячено темі “Праця без бар’єрів”. Тут йдеться про адаптацію робочого місця, доступну комунікацію, розумне облаштування роботи, підтримку працівників з різними потребами та повернення до роботи після травми, поранення, операції або тривалої відсутності.Також у розділі є:▪️ картки безпечного виконання робіт;▪️ матеріали про здоров’я на роботі;🔗 Переходьте до розділу: safe.pratsia.in.ua
TGLIST.COM.UA
