Тепло і затишок конформізмуРаніше було простіше. Суспільство знало як тобі треба жити. Батьки – де і на кого вчитися. А партія – де працювати.Потім все почало змінюватися. Спочатку відносно повільно і обережно, а потім – такими темпами, що багато хто взагалі перестав за цим встигати.Ворота відчинені, і йди собі куди хочеш.Продуктивність, бунтарство, топ-перформінг і one more thing стали свого роду культом. А заплив по течії і бажання просто не напрягатися – позиціонується як риса невдах.Але все це фігня, малята.Динамічні зміни – це не для всіх. Робити вибір – не просто. А навчитися приймати правильні рішення – ще складніше.Багатьом людям цілком окей вести себе так, як це прийнято в рамках їхнього соціального класу, прив'язаної кимось ідентичності, сімейних традицій чи суспільних стереотипів.Так простіше і комфортніше. Це місце, у якому затишно.І це нормально.Тому залиште надмірний пафос інфоциганам з Інсти і їм подібним персонажам. Кожен може жити ту версію життя, сценарій якого йому заходить найбільше.Незалежно від того, що там думає черговий істеричний гуру, якого вам підсунули алгоритми ТікТоку.А все решта, як каже моя бабця – від лукавого.