Пора робити цей пост.Є мій тайм-менеджмент, про який я мало кому розказую, але він реально тримає мене зараз.Я стараюсь майже кожен день виділяти годину на себе.Фітнес.Пілатес.Бо якщо чесно — моя психіка, моя менталочка зараз тримається тільки на цьому.І ось що я роблю.В цей момент я не просто займаюсь спортом.Я тейпую обличчя від набряків.Можу затейпувати шию або спину.Наношу маску на обличчя.Маску на волосся.Мажу тіло кремом.Роблю все, що можу для свого тіла.Щоб не стояти і не чекати, поки “працює маска” — я працюю з тілом.Нашарування. Як в танці.Правда в тому, що до спорту в мене майже ніколи немає сил.Мені дуже тяжко себе вмовити.Але я просто лягаю на килим.Включаю музику.І починаю.І сили приходять в процесі.Іноді я повторюю за кимось на YouTube.Іноді реєструюсь на марафон — бо тоді є структура.Індивідуальна робота з вчителькою теж дуже допомагає, коли складно самій.Головне — не чекати мотивацію.Головне — почати.Ця година — це інвестиція в мене.В мою стабільність.В мою красу.В мою витривалість.І після цього я завжди дихаю.Роблю маленьку медитацію.Практикую вдячність.Бо я собі пообіцяла:що б не сталося в моєму житті —я буду нести любов і турботу.До себе.До близьких.І до цього світу 🤍