Українське кіно: перемоги, виклики та загрози на міжнародній ареніЗ початку повномасштабного вторгнення українське кіно привернуло увагу світу. Наші фільми стали частиною програм найбільших фестивалів, отримували престижні нагороди, а «20 днів у Маріуполі» виборов перший в історії України Оскар. Здавалося, що український кінематограф отримав «зелене світло». Але третій рік війни приніс нові виклики. Про це пише Анна Паленчук, кінопродюсерка (435 ФІЛМС та Be Brave FILMS Inc), яка зараз проживає у Канаді.🔹 Світова увага слабшає. Якщо перші роки війни кожен великий кінофестиваль включав українські фільми у свої програми, то тепер ситуація змінюється. Українське кіно починають сприймати як «надто політизоване» або навіть як пропаганду. 🔹 Фінансування та незалежність. Державне фінансування кіновиробництва в Україні майже заморожене. Багато фільмів створюються завдяки міжнародним фондам, але в той же час в Європі та США державна підтримка українського кіно викликає недовіру. Під час Оскар-кампанії In the Rearview (польсько-франко-українське виробництво) в Лос-Анджелесі не раз звучало: «Як добре, що вам ніхто не диктує, що знімати!» Ця реакція свідчить про проблему іміджу українських інституцій, які все частіше сприймаються як організації, що контролюють наративи. 🔹 Небезпечні прецеденти. Скандал на кінофестивалі в Торонто з фільмом Russians at War показав, що фільми з проросійською оптикою можуть отримувати міжнародну підтримку під виглядом «авторського бачення». Водночас українські стрічки, створені за підтримки Держкіно, можуть автоматично виключатися через стереотипи про державний контроль. 📢 Що далі? На четвертий рік війни українські фільми ризикують отримувати відмови через «надто проукраїнську позицію». Це вплине не лише на фестивалі, а й на дистрибуцію та доступність фільмів на стримінгових платформах. Ми не можемо дозволити собі припинити знімати фільми про війну. Але як довести, що українське кіно – це не пропаганда, а чесне відображення реальності? Держава має не лише фінансувати виробництво, а й активно працювати над формуванням позитивного іміджу українського кіно у світі. Без цього наш кінематограф ризикує опинитися на периферії глобального медіапростору.Підписатися на Український кіноінститут