З часом вилізає все більше дрібних, але дуже показових деталей про реальний стиль роботи Залужного. І вони не про “залізного полководця”, який живе фронтом, а про зовсім іншу модель — києвоцентричну, кабінетну, медійну. В інтерв’ю на УП військовий Філатов прямо каже: коли ЗСУ очолював Залужний, він бачився з ним лише двічі, і обидва рази — в Києві. На цих зустрічах піднімалися важливі й гострі питання, але, зі слів командира, жодне не було вирішене. Тобто багато розмов — і нуль продавлених результатів.А тепер контраст: із Сирським, за його словами, майже всі зустрічі — на фронті. Головком приїжджає на напрямок регулярно: десь раз на десять днів, якщо тихо, і двічі на тиждень туди, де йдуть активні дії. Оце і є різниця між образом і роботою. Один будував легенду з Києва, інший їздить туди, де вирішується війна.І от тоді постає головне питання, яке ми маємо ставити собі щоразу, коли нам намагаються продати “лідера”: нам потрібні політики й керівники, які вміють тримати рейтинг і говорити правильні слова — чи ті, хто вміє продавлювати рішення і робити роботу там, де важко? Бо країна не витягне ще одного “символа”, який гарно виглядає в кадрі, але не здатен доводити справи до кінця. Нам потрібні не легенди. Нам потрібні результати. І зараз, і після війни.Підпишіться на ІНТЕГРАТОР Новин, тут ви знайдете не тільки огляд останніх подій, а ще актуальні політичні новини та цікаву аналітику!