Бажання змін не завжди супроводжується готовністю діяти. Іноді ми можемо щиро хотіти нового досвіду, роботи, проєкту або знайомства, але чим ближче підходимо до першого кроку, тим сильнішим стає наш внутрішній опір.Одна з причин полягає в тому, що будь-яка новизна пов’язана з невизначеністю. Поки результат невідомий, психіці складно оцінити можливі ризики, тому вона часто автоматично концентрується на потенційних труднощах, а не вигоді.Важливу роль відіграє і попередній досвід. Якщо в минулому нові починання супроводжувалися критикою, невдачами або сильним стресом, психіка могла почати сприймати подібні ситуації як потенційно небезпечні. Навіть коли обставини вже змінилися, емоційна реакція часто залишається такою ж.Додатковий тиск можуть створювати високі очікування. Коли перший крок сприймається як щось дуже важливе або таке, що має одразу принести хороший результат, ризик помилки починає сприйматися значно серйозніше: "або я зроблю це ідеально, або взагалі немає сенсу пробувати".Тривога починати щось нове не завжди означає, що обраний напрямок неправильний. Часто вона є природною реакцією на невизначеність і вихід за межі звичного. Тому зміни зазвичай починаються не з повної відсутності тривоги, а зі здатності рухатися вперед попри її наявність.