Відпочинок зазвичай асоціюється з відновленням ресурсу, але для частини людей він супроводжується напруженням або неспокоєм. На перший погляд це виглядає як суперечність, але нижче ми розглянемо можливі причини, які логічно призводять до такого психологічного ефекту.Один із чинників - зв’язок між активністю та відчуттям цінності. Якщо самооцінка значною мірою підтримується продуктивністю, то зниження активності може відповідно сприйматися як втрата контролю або значущості. У такому випадку бездіяльність запускає внутрішню напругу замість розслаблення.Іншою причиною можуть бути накопичені та неопрацьовані когнітивні й емоційні процеси. Під час активної діяльності увага зайнята актуальними задачами, а пауза створює простір для думок, які раніше відкладалися. Це може підсилювати тривогу, особливо якщо людина не звикла до контакту з власним внутрішнім станом.Також має значення фізіологічна звичка до напруження. При тривалому стресі підвищений рівень активації стає нормою, а спроба різко перейти до спокою сприймається нервовою системою як незвичний стан. Це може проявлятись як дискомфорт або внутрішня неспокійність.Для зменшення рівня тривоги варто поступово формувати толерантність до перерв від активності: планувати короткі паузи, усвідомлено переключати увагу та спостерігати власні реакції без оцінювання. Поступово відпочинок перестає сприйматися як загроза і починає виконувати свою регуляційну функцію.