Керівник ПДМШ Геннадій Друзенко зачепив історію із захистом дисертації Валерієм Залужним - і там питання навіть не “формально можна/не можна”, а елементарне: "навіщо"? Навіщо людині, яка під час війни відповідає за найважчі рішення, взагалі була потрібна дисертація - і ще й в університеті Ківалова? Це виглядає як ганьба на ганьбі: поки країна живе фронтом і плануванням, хтось біжить “закривати” собі статус. І логіка тут жорстка: або контрнаступ тоді не був у пріоритеті у Залужного, бо думки були про захист і корочку, або ми маємо історію “ряженого” науковця, де наука - це не про внесок, а про табличку на дверях.Далі Друзенко підсвічує ще одну дуже показову деталь, яку мало хто проговорював. Якщо подивитися “наукові” публікації Залужного, то вони здебільшого про дисципліну в армії - і писалися в статусі аспіранта Академії пенітенціарної служби. Тобто, вибачайте за прямоту, він фактично вчився на “вертухая” (хай і в аспірантурі). І це точно не про сучасну війну, не про стратегію, не про управління армією в...