В наш час важко уявити людину, яка б не куштувала каву або чай. Ці напої можуть подобатись, або ні. Але вони давно увійшли в наше життя, моду і проведення часу. Про те, якими незвичними для смакового сприйняття, вихованого на повсюдності пив, мали видаватися гарячі напої, можна читати з книги Вольфґанґа Шивельбуша "Смаки раю". Добре й виразно свідчить фрагмент із листування герцогині Єлизавети-Шарлоти Орлеанської (1652–1722). Ця герцогиня німецького походження, відоміша під іменем Лізолета фон Пфальц, нарікає на смак трьох новомодних напоїв при Версальському дворі: "Чай видається мені гнилим сіном, кава - кіптявою або насінням люпину, а шоколад мені засолодкий, тож я їх не витримую, від шоколаду в мене болить шлунок. Чого мені кортить - то це доброго кухля холодного пива або доброго пивного супу, від яких у мене немає болів у шлунку".Нагадаю, що у 16-17 ст в Британії (наприклад) на одну людину в родині випадала доля випивати мінімум 3 літри пива в день. А ви кажете кава, флет-вайт, фільтр, третя хвиля ))