Недомаю, бо гроші платять за особистий час. Це в кінці цього березня до мене звернулась жінка – психолог. Вона дуже гарний спеціаліст. Їй років 35 – 36. ІВона хотіла більше заробляти. Але не могла. Знаєте я досі іноді дивуюсь, як переконання з дитинства. Чи звідки там впливають на доросле життя. Я народився і виховувався в Радянському Союзі. А там була доволі чітка установка. Можеш допомогти – допоможи. Можеш - дай безкоштовно. Вчили в школі.«Гарні вчинки не оцінюють грошима». Інакше ти слабак, погана людина. І все таке інше. І гроші тут ні до чого. Точніше гарні люди не думають про гроші. І гроші платять за багато витраченого часу. Я себе в цій частині змінював колись. Бо людині треба і їсти  і вдягатися і кормити родину. Як тільки я змінив ці установки. Мій дохід почав зростати. Це було якийсь час назад. У цієї Марії, жінки психолога, була теж така установка. Мабуть від батьків. Але вона оцінювала себе як людину, наскільки вона могла допомогти. За місяць ми змінили цю ідею. На початку травня у неї почав зростати дохід. А 3 дні тому вона написала, що вийшла на заплановану цифру. До вас питання.На яку фразу ми змінили її установку,Що гроші платять за особистий час. P. S. Треба робити все можливе, щоб клієнти перестали платити за витрачений час і увагу. Бо ШІ дуже швидко виграє на цьому полі.