Слово «артефакт» мало два паралельних шляхи входу в магічний/езотеричний «сленг», і вони, судячи з усього, накладались одночасно.Перший — антропологічний і музейний. В археології «артефакт» — це загальний термін для будь-якого предмету, виготовленого або обробленого людиною, особливо об'єкта археологічного інтересу. Коли в XIX–XX ст. почалось академічне вивчення магічних практик та формування музейних колекцій, ритуальні предмети природно потрапляли в категорію «артефактів» — просто тому, що це був стандартний музейний термін для рукотворних речей. Звідси вираз «occult artifact» у значенні «предмет із магічної традиції» — але вжитий ззовні, описово, а не зсередини традиції. Другий шлях — фентезі і рольові ігри. У рольових іграх та фентезі-літературі «артефакт» став позначати магічний предмет великої сили — настільки великої, що її неможливо відтворити звичайними засобами у межах фантастичного світу, і часто неможливо знищити звичайними методами. Як зазначається, таке тлумачення, можливо, виникло як розширення археологічного значення слова: фентезі-артефакти часто є залишками давніших цивілізацій, створених істотами великої магічної сили. У Dungeons & Dragons перше видання 1974 року вже містило категорію «artifacts» як окремий клас магічних предметів. Тобто фіксований термін у значенні «надзвичайно потужний магічний предмет» з'явився в ігровому контексті вже в середині 1970-х. Далі — мова фентезі і RPG просочилась у реальний езотеричний дискурс через покоління практиків, які виросли на цих текстах. Сьогодні в деяких сучасних магічних традиціях «артефакт» вживається в антропологічному сенсі — будь-який предмет, що використовується в магії. Але це не є успадкованою термінологією живої традиції — це зворотне запозичення з академічного і масово-культурного словника.Що це означає практично:У жодному гримуарі — ні в «Picatrix», ні в Агріппи, ні в Ключах Соломона, ні в тому ж чорнокнижжі — слово «артефакт» як назва магічного предмету не зустрічається. Там є sigillum, talisman, charm, fascinum, «зілля», «оговорений предмет», але не «артефакт». Це слово прийшло в магічну практику ззовні і відносно нещодавно — орієнтовно друга половина XX ст., паралельно з розвитком масової фентезі-культури і нью-ейджу.