Каяста⁢ || Езотерика • Тантра • Індуїзм • Шактизм || | Також про підношення мʼяса, вина чи крові згадують у Маханірвана-тантр...

Також про підношення мʼяса, вина чи крові згадують у Маханірвана-тантрі, Девібхагавата-пурані, Куларнава-тантрі, Йоґіні-тантрі, Карпураді-стотрі, Кубджикамата-тантрі, Бгріганніла-тантрі та ін. І досі це не просто теорія з книг, а абсолютно реальні і щодо деяких тварин - досить поширені практики. В більшості мова йде саме про козлів та буйволів, корів в жертву майже не приносять. «Майже», через те, що існують і ті, хто свідомо переступає через цей поріг і далі вам стане зрозуміло для чого це можуть робити. Вертаючись до питання про те, чому саме такі підношення, потрібно розуміти, що нічого не робиться просто так і все має свій символізм та езотеричне значення. Так, наприклад, панчамакара або «5 М» (5 речовин/елементів підношень в тантрі) співвідносяться також зі стихіями і клешами - отрутами нашого розуму і свідомості. Підношення їх Богині символізує нашу готовність прийняти їх через себе (нагадаю, що вони стереотипно належать до гун Тамас та Раджас) та водночас пожертвувати Богині, символізуючи вже надалі те, що ми кладемо їй під ноги/руйнуєм/спалюєм також і наші власні «забруднення», очищаєм себе та ці речовини. Одна з основних цілей - прийняти «отруту» залишаючись при цьому невразливим до неї. Тоді отрута трансформується в речовину, яка здатна «зцілювати» і приводити до просвітлення. Це тільки один з прикладів, хоча сам обряд пронизаний величезною кількістю різної символіки і несе в собі багато значень.Я хочу зауважити, що ставлячи щось для Богині, ми не маємо істинно вважати якийсь із дарів «брудним» чи «не святим». Принцип тут не в тому, щоб просто ставити в дар те, що ортодоксія вважає сильним порушенням, а в тому, щоб побачити божественність там, де люди бояться чи не хочуть її бачити. Щоб прийти до реалізації світла (тут мова не про «добро» в звичному розумінні) через пітьму, перестати класифікувати в принципі світ на біле та чорне, «чисте» та «брудне», а прояви природи у вигляді 3х гун не ділити на «хороші» та «погані». Тут ми, можливо, говорим вже про певну алхімію, де людина трансформує Тамас у Саттву і відкриває можливість перебувати у просвітленні, незалежно від гуни/енергії/матерії чи будь-яких обставин. Незалежно від них вона залишається у самадгі (стан єднання з принципом божественності) Якщо коротко - шлях вшанування Богині такими методами це тренування з обтяжувачами. В таких видах тренувань ми можемо зробити сильніший ривок у розвитку, але також є більший ризик надірватись і нашкодити собі. Це потрібно мати на увазі. При жертвоприношеннях тварин - відрубання голови символізує те, що практикуючий відсікає «Его» (тобто своє відокремлене «Я»/попередню ідентичність) та підносить його Богині в якості власної жертви. При цьому вірять, що жертовна тварина в даному випадку одразу отримує звільнення від перероджень і така смерть є для неї великим даром. Звичайно роль тут грає не тільки вища істина, а також і соціо-культурні особливості. Загалом такого типу підношення не передбачені для всіх людей, але якщо ми говорим просто про готове мʼясо, то тут слід памʼятати, що не варто ставити в дар те, що ви самі не вживаєте. І навпаки, якщо ви їсте мʼясо і не бачите в цьому чогось поганого - тоді ставити його для Богині можна:«Ті, хто їсть м'ясо, мають принести в жертву тварину, і найкращим балі буде підношення буйвола, козла чи кабана. Тварини, убиті перед [зображенням] Богині, відправляються у вічну Сваргу, і немає гріха для тих, хто умертвив тварину заради Неї, о безгрішний. За висновком усіх шастр, [насильство], здійснене під час жертвопринесень, рівне ненасильству, адже тварин, принесених у жертву Богині, очікує рай» (Девібхаґавата-пурана III.26.32–34).