Касьяненко Дмитро - АДВОКАТ | Один банкір на ім’я Лагун. Але шкоди від нього — на ціле міністерство ...

Один банкір на ім’я Лагун. Але шкоди від нього — на ціле міністерство фінансів.З 2008 року я, як адвокат, веду справи простих українців, які взяли валютні кредити й раптово прокинулись у пастці. Спочатку банк підсовував красиву обгортку — “вигідний долар”, “стабільна ставка”, “перспектива”. Потім — долар злетів, а банки пішли “на дно”. Разом із квартирами, підприємствами, долями.А за ширмою цього цирку — Лагун. Той самий власник “Дельта Банку”, який: • залишив по собі понад 50 мільярдів збитків; • раптом “збіднів” і запропонував платити борг 300 євро на місяць; • живе у Відні, “дуже страждає” онлайн і не з’являється на суди.Фінансовий Чіполіно. Іронія лише в тому, що в казці крали овочі, а тут — бюджети.Але якщо ви думаєте, що Лагун — одинак, то це не про цю виставу. Він — просто обличчя системи. Механізм банкопаду мав десятки рук.⸻10 персон, які допомогли зруйнувати банківську систему України: 1. Костянтин Ворушилін — Фонд гарантування вкладів. Розпродав активи ліквідованих банків так, ніби то були знижки на “Чорну п’ятницю”. 2. Андрій Оленчик — технічний архітектор схеми. Майстер “чесних” конкурсів і приватизацій залишків. 3. Валерія Гонтарева — голова НБУ, офіційно — реформатор, неофіційно — головна ліквідаторка банків із прицілом. 4. Степан Кубів — голова НБУ до Гонтаревої. Почав чистити ринок так, що зникло все, окрім проблем. 5. Олександр Писарук — рефінансування банків, які потім “раптово” втрачали все. 6. Катерина Рожкова — заступниця голови НБУ. Бачила все, але ніколи — схем. 7. Віктор Новіков — ФГВФО. Пояснив би вам, чому активи банку за 100 млн можна продати за 500 тисяч — але тільки за зачиненими дверима. 8. Олександр Шлапак — після націоналізації “ПриватБанку” пішов на “реформи”, які ніхто досі не бачить. 9. Ігор Соркін — голова НБУ часів Януковича. Банківська система в ті роки жила за принципом: хто ближче до родини — той з грошима. 10. Борис Тимонькін — банкір зі стажем, фігурант усіх “переливань” капіталів із державних у “нічиї”.⸻А тепер головне. Всі ці прізвища не випадкові. Вони — ланки одного ланцюга.І ланцюг цей — не банківський. Це ланцюг виводу грошей, активів, довіри, країни.Інституції? Працювали. Але не на державу. А на “потрібних людей”.Кришування? Було.Політична воля? Була — щоб усе це прикрити.І якщо Лагуна сьогодні ще можна витягнути екстрадицією, то решта давно живуть у Лондоні, Женеві, Відні та читають свої прізвища тільки в публікаціях на зразок цієї.⸻Маємо шанс почати з одного банкіра. Але маємо пам’ятати — він не єдиний.Афери такого масштабу не робляться в підвалі. Вони — з кабінетів, з погоджень, з печаток.Але, як показує практика, кожен банкір має дату. І на деяких — вона вже скоро.