23 червня 2021 року. Ми перемогли.Ми відбили ліс під Києвом. Я в броніку «укрброня» прихованого носіння.3.14сти думають що «октівізм» це сосати корупціонеру нардепу аби інфікуватися воровством(саме російською, це слово не перекладається) і стати дупутатом. Або ходити на грант-паради і розповідати в школах, що існує 666 гендерів. Ні, «активізм» це в +88 по цельсію в броніку бігти кілометр лісом, далі кидатися камінням і валитися газом з тітушками, а опісля очікувати підпал твого авто або проламану голову. Бо тітушки це верхівка. Над ними люди з грошима і депутатами, які кажуть «вам п…зда». - Але ж ми тоді сядемо в тюрму…- Безумовно. Але ж ти хочеш за Україну боротися? - спокійно посміхаючись відрізав молодому студенту старий дисидент Левко Лукʼяненко. Але нам не п…зда. Ми дали бій. І відбіли цілий шмат лісу під Києвом.Багатьох хто там був - у масках - вже немає в живих.Ми робили добру справу. Заради своєї честі - бути господарем в своїй країні. Потім пішли на війну.Тепер залишилися могили, дерева і чисте повітря під Києвом.«Ухх, хугер-бугер, как то так, козаки» - казав покійний підполковник «Рубін». Я не писав вам про нього історію, аби не засмучувати. У мене ще багато епітафій з яких сипляться блискавки прикладено за пазуху. До серця. Я всіх згадаю. Але потім.На разі - війна. Тому згадую мотиваційне.Бити, ссука, а не нити.Рейд - raid.armyДонат - https://send.monobank.ua/jar/6paje9Ast6