Феодалізм проти технологійЧастина 3Частина 1 Частина 2МистецтвоВзагалі з мистецтва в сучасному світі фактично залишилася лише популярна культура, яка базується на доволі простенькій формі романтизму: любов-морковь та екшн. Ці категорії справді викликають у людей сильні емоції, яких бракує в житті пересічного роботяги.Мистецтво, що грунтується на інтелектуальності, естетиці або релігійному сприйнятті світу, яке було присутнє в середньовіччі - фактично здохло.Щоб приблизно зрозуміти, чим природне мистецтво відрізняється від технологічного, я порівняю два явища: готичний собор і комп’ютерну гру.Гра будує інший, кращий, ілюзорний світ, щоб обиватель втікав туди від жахів світу реального. Готичний собор - це не інший світ. Це модель того самого світу, який за допомогою мистецтва дозволяє краще зрозуміти Божий задум. Обряди, що відбуваються в соборі - причастя, молитва, сповідь, вінчання - це реальні події, які мають реальні наслідки.У середньовіччі розподіл праці і близько не був таким, як сьогодні. Наприклад, художник тоді одночасно розписувати вівтарні панелі, щити, стіни, склепіння, а головне сам придумував дизайн всього цього. У гейм-індустрії, наприклад, у персонажа немає одного автора. Спочатку образ накидає концепт-художник, який працює винятково з персонажами, потім за цим концептом 3D-художник моделює фігуру. Якщо гра дорога, підключаються й інші спеціалісти, наприклад, по волоссю або тканинах.У результаті ти вже не автор цілісного твору, а лише виконавець окремої деталі. Тобто художник перетворюється на робітника на заводі, який виробляє компонент. І виникає питання: чи залишається він після цього художником?До того ж сучасну творчу особистість постійно пресують дедлайнами, KPI та конкурентною боротьбою. Усе це пришвидшує вихід продукту, але сильно б’є по його якості. Шедевр у такому режимі може з’явитися всупереч, а не завдяки системі. Про психічний стан художника я взагалі мовчу: застосовувати до нього ті самі технометодики, що і до офісного планктону - відвертий злочин.У середньовіччі в цьому сенсі для художників була справжня лафа. Їхній талант поважали і вважали майже магією. Якщо майстер казав, що йому потрібен час - йому давали стільки, скільки треба. Натомість отримували шедевр на віки. Саме тому собори будувалися сотні років. А куди поспішати? Вони зводилися для Бога і для безсмертних душ, а не для споживачів|Ліс на Руїнах||Instagram||Facebook|#середньовіччя #технології