Сьогодні зустрівся з нашим Героєм Тарасом Ліщенком та його мамою Іриною.

Тарас - захисник Маріуполя у складі 36-ї окремої бригади морської піхоти. З 2022 року перебував у російському полоні, а зараз нарешті на рідній землі і проходить реабілітацію.

Він наш земляк із Сумщини - із села Гаї Роменського району. Навчався у моєму рідному Конотопі.

Говорили про те, що довелося пережити. Але найголовніше - про майбутнє. Про те, що буде далі.

Його мама весь цей час чекала сина. Пережила інсульт, але не переставала молитися і вірити, що Тарас повернеться. Ми зі свого боку неодноразово зверталися щодо його повернення. І, слава Богу, найважливіше сталося - він поруч із близькими…

Подарував Тарасу символічну скульптуру - квітку, зроблену з гільзи. У ній - те, чого всі ми так чекаємо: мирне життя після війни. Відродження та мир.

Хочу, щоб так само відновився Тарас. Щоб відновилася наша рідна Сумщина. І щоб усі ми якнайшвидше жили у мирній Україні.

У Тараса попереду багато планів. І я переконаний, що всі вони обовʼязково здійсняться. А ми з командою будемо поруч і допомагатимемо, де це буде потрібно.

Тепер тільки вперед. До відновлення, нормального життя і миру.

Віримо, єднаємось, перемагаємо! ✊🇺🇦