Ситуація з тим, що наразі Генеральна прокуратура України звертається до ізраїльської сторони із запитом про екстрадицію пана Міндіча до України, є вже наслідком того, що йому дозволили безперешкодно залишити територію нашої держави. Якщо порівняти історію Міндіча та колишнього міністра енергетики, бачимо принципово різний підхід до подібних ситуацій. У випадку з ексміністром відповідні органи тримали ситуацію на контролі, і щойно він вирішив залишити територію України, його було затримано безпосередньо на кордоні. Натомість Міндіч зміг безперешкодно виїхати з України. І тепер держава змушена звертатися до ізраїльської сторони із запитом про його екстрадицію, що значно ускладнює та затягує процес притягнення до відповідальності. Тому постає логічне й риторичне питання: хто і чому дозволив Міндічу виїхати з України тоді, коли до нього вже виникали серйозні питання? Адже ефективність правосуддя вимірюється не гучними заявами після факту, а здатністю державних інституцій діяти на випередження.