“Не розумію, коли кажуть: ‘Я б пішла, але батьки не пускають’”Зозулька на службі з 2023 року — контракт підписала, коли їй було лише 19. Через це навіть довелося отримувати дозвіл одного з батьків.“У військо пішла, бо розуміла, що бути тут мені хочеться більше, ніж десь за кордоном, — каже Зозулька. — Я розуміла, що це — моя мрія. І я готова в цьому розвиватися”. Спершу Христина служила на кухні в одному з медичних центрів. Згодом перевелася до К-2 на запрошення друга. Наразі вона — бойовий медик взводу.“⁠У К-2 мені подобається атмосфера і люди. Тут відчувається, що кожен робить свою справу не для галочки. Є підтримка, взаєморозуміння і відчуття, що ти частина чогось сильного. Це дуже мотивує”. Найважчим моментом для дівчини була перша поїздка на евакуацію загиблого воїна.“Уже після того, як ми його відвезли в морг, я не могла спати два–три дні. Просто не могла у своїх думках все скласти докупи”, — пригадує Христина. Попри все, Зозулька продовжує робити свою роботу та не боїться вчитися новому. Після війни вона мріє навчитися жити спокійно, бо служба — це постійний щоденний рух.“Для мене це не просто робота, а відповідальність за людей поруч. Мене мотивують служити мої побратими, сім’я, країна і бажання робити свою справу максимально добре. Навіть коли важко — розумію, заради чого тут”, — говорить дівчина. Ставай бойовим медиком або обирай іншу вакансію на k-2.army!Підтримати донатом | Вступити до нас | Youtube | Facebook | Instagram