Jinotstvo

😑 le deuxième stand-up [другий стендап]для тих, хто не вловив аналогію, — назва відсилає до роботи мами фемінізму симони де бовуар «друга стать». «друга» виступає у значенні «другорядна», «інша».можливо, якби жарти жінок звучали з вуст чоловіків, вони сприймалися б набагато смішніше. недарма ж жінки так довго ховалися за чоловічими іменами.але зараз ми живемо у світі, в якому сексизм начебто відступив на задній план, упереджень поменшало, а публічність і прозорість акторів стала топ запитом аудиторії.я побувала на першому повноцінному стендапі — і ось що помітила.серед виступачів і виступанток було 2 дівчини і 3 або 4 хлопці. за мірками і західного, і українського стендапу — це ще дуже достойна репрезентація жінок. в америці, наприклад, пропорція у стендап-секторі складає близько 9:1 на користь чоловіків.та скільки б стендапер-ок не було на цій події, узагальнювати їхні перформанси мені не дозволяє здоровий ґлузд. навіть якби хотілося, то було нічого. це той випадок, коли гендер і стать нема куди натягнути. артисти й артистки були унікальні у своїх проявах. мені було помітно, що на те, як вони тримаються на сцені, впливає лише їхня впевненість і досвід.але чи можна тепер сказати, що на їхнє становлення ніяк не вплинула стать? зовсім ні. це одне з правил соціального порядку: ми ніколи певно не знаємо, що на нас вплинуло, а що — ні.моя скромна думка — на них не могло не вплинути те, ким вони народилися.століттями жінки, за приписаною роллю “хранительок вогнища”, були замкнені у стінах своїх домівок. чоловіки ж виконували роль соціальну: вони виходили у світ, спілкувалися з людьми, будували звʼязки. чоловіки були субʼєктами, а жінки — додатками до них.«він працює, й тому саме через нього здійснюється зв'язок між інтересами родини і суспільства. від нього так само залежить майбутнє родини, оскільки він бере участь у створенні колективного майбутнього. саме він втілює трансцендентність до зовнішнього світу. жінка заклопотана продовженням роду і турботами про домашнє вогнище, тобто вона уособлює замкненість», — ось що пише де бовуар.якщо світ дуальний, то жінки у ньому інтровертки, а чоловіки — екстраверти. це означає, що через історичний досвід нам набагато легше сприймати чоловіка як «душу компанії», а жінку — як «сіру мишку».чи означає це, що жінкам буває складніше завоювати увагу до своєї персони (не зовнішності)? чи означає це, що жіночий гумор, творчість, робота сприймаються апріорі зі скепсисом? моя відповідь — так, саме це і означає.стендап — лише один із вимірів, у якому цю дуальність можна прослідкувати. як приклад, розкажу про комікес, яких побачила на своєму першому стендапі.катя дубініна смішила зал першою і несла депресивний вайб. її виступ було дуже легко розбити на цілі блоки: спочатку про соціальну тривогу, потім про політику, і на завершення — про сусідів і дитячий майданчик.настя бринза, навпаки, була дуже позитивною. дівчата наче домовилися грати протилежні ролі. її розмова текла природно, і теми перетікали з однієї в іншу. вона теж говорила про переживання і тривогу, але з ноткою кокетливості. загалом трималася впевнено і з цікавістю до життя. в одному з досліджень про турецьких комікес було сказано, що жінки можуть сприймати гумор або як дзеркало для світу, у якому живуть, або як платформу для зламу стереотипів і навʼязаних ролей.на цьому стендапі обидві комікеси обрали радше перший варіант із елементами другого. катя пожартувала про відсутність сексуального задоволення, а настя розповіла про невпевненість щодо бажання мати дітей. хоч теми й важкі, та добре, що для них знайшлося місце у перформансі дівчат.гумор — це можливість для жінок виражати свій погляд на світ, свою перспективу і говорити про свої проблеми. допоки жінки ніяковітимуть говорити про свою реальність, ми не бачитимемо її такою, якою вона є. гумор жінок уже стоїть поряд із гумором чоловіків. залишилося зробити його однаково вагомим, щоб картина світу стала повноцінною.🐢 авторка, соціологиня, співзасновниця «жіноцтва»: віка квітка.