ІЗЮМ | Голос народу | Як Гамлет за дві години змусить вас полюбити ІзюмДо кінотеатру «Жовтен...

Як Гамлет за дві години змусить вас полюбити ІзюмДо кінотеатру «Жовтень» притягли сміттєвоз. Харківʼяни одразу зрозуміють, хто його розписав. Цей чувак не малює в Києві, тому у вас є шанс на це подивитися до 4 червня.Бо до 4 червня у «Жовтні» йтиме стрічка «Обережно, життя триває». Перед переглядом я думала, що вона про Гамлета, але виявилося, що про Ізюм. Про Гамлета в Ізюмі.На початку стрічки Гамлет Зіньківський (художник) каже, що йому дуже подобається це місто візуально, хоча не сказати, що воно класично красиве. Далі ми разом із ним їдемо в це місто, бачимо зруйновані будинки, людей, які там живуть, і розуміємо, чому це місто красиве. Особливо в такому стані. Перш за все через людей.У нас уже є багато документальних фільмів про деокуповані території, і майже всі вони приблизно однакові. Часто навіть герої ті самі. «Обережно, життя триває» відрізняється. По-перше, це справді документальне кіно, а не документальна публіцистика. По-друге, воно глядацьке. А це також у нас нечасто поєднується.По-третє, там є яскравий герой-провідник. Популярний художник, з яким фоткаються на вулицях, який ділиться своєю візією і розфарбовує старі ворота черговим написом.А перехожі зацікавлено зупиняються, запитують, що то буде, і далі в розмові діляться тим, що пережили під час окупації. Розповіді, звісно, страшні. По-четверте, там є яскравий герой другого плану — Володимир. Він проїздить повз знімальну групу на велосипеді, зупиняється розповісти, як люди переходили через міст, й так і лишається в цій історії та розкривається в ній. Він дуже схожий на класичних других персонажів у мультиках. Типу віслюка зі «Шрека». Тільки Володимир не бісить, бо він милий.Атмосфера Ізюму в цій стрічці схожа на атмосферу деокупованої Київщини. Все побите, понищене, але світить сонце, на клумбах ростуть квіти, а люди навколо гребуться, прибирають і все лагодять. Як сказав один з героїв: якщо не піднімати очі догори, то здається, що жити можна.Сам же Гамлет — автор, який нині спеціалізується на написах переважно про незламність: «Риба не вміє падати. Ми теж», «Мені добре там, де я є», «Надламані, але незламні». «Цього міста цілком достатньо для самопізнання». Це про Ізюм.На показі режисер Антон Штука сказав, що показу в Ізюмі не було і, ймовірно, поки не буде. Він вважає, що це недоречно. Через можливу ретравматизацію глядачів. Хоча робота доволі життєствердна. Неймовірний для наших кіноробів прояв емпатії. Фільм знімали без державної підтримки.✍ Лєна Чиченіна