Знаєте що для мене вирізняє людей, які не втратили свого внутрішнього дітя? Можливість щиро радіти різним речам. Будь-то красивий закат чи щось з віш лісту. Я інколи дуже рада, що я народилася в невеликому місті на Донбасі. Кожен раз, коли я в дитинстві приїжджала в Луганськ, Донецьк чи Харків, ми йшли в МакДональдс і я була найщасливішою людиною в світі. А якщо ти народився там, і ходив в МакДональдс з певною періодичністю на кармані грошенятки, то не відчувається так кайф вже на 10 раз. А уявіть, якщо хтось народився в Нью-Йорку, взагалі напевно мало здивувань в житті, хіба коли робиш свій перший мільйон 😅Коли я переїхала в Португалію, я перший раз, в свої 28 попробувала корейське барбекю. Омг, я була в захваті. Мене запросили на нього, так би сама, я навіть не знала що гуглити і могла би ще через 28 років дізнатися про те, що цей гастрономічний рай існує. Потім ми пішли на нього в Лондоні. І сьогодні, в рандомний понеділок, який був завантажений роботою з 8:00 до 20:00, ми вирішили влаштувати собі свято. І теж піти на корейське барбекю. І це вау, моє внутрішнє дітьо в восторге! Зберігайте точку в Лісабоні, в них рейтинг 4.9 з тисячними відгуками:📍Han Table Barbecue Обняла!