music.thoughts.photos.

в суботу з Машкою, заїхали у табір обʼєднання, хотіли встигнути до початку зібрання, але погодні умови трошки підкорегували наші плани і ми благополучно запізнились на служіння.зайшовши, відразу відчулась приємна, дружня атмосфера🤩Артур побачивши мене, підійшов та каже:«записку подав на участь?»я кажу:«та ні) побудемо слухачами, та і немає дехоч якось пройти якусьпісню із піаністом…».поговорили, але думаю на всякий гляну хто там на клавішах сидить.подивився.на них ніхто не сидів😏.але благо шо потім був загальний спів.подивившись що на «піаніні» грає Аніта я думаю, а зараз напишу їй, якщо знає пісню та підіграє спробуємо експромтом.Пишу Аніті, вона каже шо ніколи її не грала, але єслі шо, то готова, головне вгадати тональність😏Кажу Машкі:«давай заспіваємо?)»М:«Ти шо, ми ж її ніколи не співали, і без репетиції?!»Я: «Ну, а шо? Бог же бачив що ми хотіли раніше приїхати, це не то шо ми спеціально запізнились…».ну і фсьо.М: «я альт, ти мелодію»Я: «ок» .співаємо.На другому куплеті відчуваю що хочется разом із птахою трошки вище ніж мелодія співати, на програші пообщалися із Машкою, вона була непроти перейти на мелодію, бо альтом сильно тоже не політаєш..)).ну фсьо упринципі.результат на відео..Пасіба всім хто підіграв🤩😎.те що було добре, то від Бога і Йому Слава!всі косяки - наші😏Бо треба готуватися😏

Зараз проходимо на молодіжних розборах особистостей БібліїБув Яків, Самсон і учора Девора. трошки про Самсона:.Не розумів загрози Він думав, що контролює ситуацію. Він тричі обдурив Даліду і думав, що зможе робити це завжди -коли ти рвеш лева руками і вбиваєш 1000 людей ослячою щелепою, плач жінки не здається тобі загрозою. Він недооцінив «м'яку силу»маніпуляції, яка виявилася небезпечнішою за меч..Сприймав Боже довготерпіння як схвалення:кожен раз, порушуючи обітницю (мед із трупа, вино, жінки) і залишаючись сильним, Самсон укріплювався в думці: «Богу не важливі деталі, Йому важливий результат…».Самотній герой:Коли у тебе немає тих з ким можна спілкуватися на духовні і не тільки теми, у тебе немає і тих, хто скаже: «друже, ти реально тут в неправий…»Самотність створила вакуум, у якому його е г о розросталося після нових фізичних перемог і втрачалось реальне розуміння ситуації.«Піду, як і раніше, і звільнюся»Він звик до сили як до чогось, що належить йому особисто. Він забув, що це подарунок.- паралель для нас: благодать….Коли людина довго ігнорує совість, вона перестає чути голос Бога. Це стається не за один день. Його серце грубіло поступово, тому момент остаточної втрати Бога пройшов для нього непомітно.кінець життя Самсона:це перемога чи поразка?.у цей момент він вперше за довгий час молиться - не вимагаючи - просить: «Згадай мене, Боже»Це момент смирення. Його фізичні очі осліпли, але духовні нарешті відкрилися.це перемога, але через поразку, можна сказати:«трагічна перемога»він виконав своє призначення Суд 13:5: "…почав спасати Ізраїля з руки филистимлян."але ціною власного життя.Самсон нагадування для нас:-наявність Божої сили в нашому житті не є доказом того, що Бог погоджується з нашою поведінкою;-Бог може використати навіть зламану людину для Своєї слави, але благодать не скасовує жнив: ми можемо бути спасеними «як головня з вогню», але втратити все, що могли б збудувати-благодать подарована нам не для того, щоб ми комфортно грішили під її захистом, а щоб мали час і силу змінитися, поки не стало надто пізно-Божа вірність завжди більша за нашу невірність!