🤓 False-positive result і false-negative result — ці поняття часто плутають, тож давайте розберемо їх… на прикладі тесту на ковід.Уявіть, що ви здали експрес-тест на ковід. Всі ми знаємо, що вони не дуже надійні і якщо є сумніви, то краще перездати тест в лабораторії. Так от:👉 припустимо, експрес-тест показав positive результат (ковід є), а лабораторія показує, що ковіду насправді у вас немає. Виходить, це був false-positive result. В роботі тестувальника це зустрічається, приміром, коли ви заводите баг-репорт (типу баг є), а програміст пише “Can't reproduce”, через те що "баг" насправді був пов'язаний з якимись невірними конфігураціями саме на QA Environment або ви випадково тестували на покорапченому об'єкті. Тобто ви проблему бачите, але насправді її немає.👉 припустимо, експрес-тест на ковід показав negative результат (ковіду немає), а у вас всі симптоми. Лікар призначає тест в лабораторії, і він — о диво! — показує, що ковід є. Виходить, це був false negative result. В роботі тестувальника це буває, коли баги ховаються одне за одного. Приміром, у вас в формулі використовується два значення змінних, які розраховуються системою. Кожна з них повинна мати позитивне значення. Ви тестуєте вже розрахунок фінальної формули. Якщо тільки одна зі змінних буде в процесі розрахована від'ємною (що є помилкою), то ви це побачите. Якщо ж обидві — то мінус на мінус буде + і у фінальних розрахунках ви цього не побачите (типу багу немає). Хоча проблема є.🤓Ну що, стало зрозуміліше?⚠️ Зверніть увагу, що в автоматизації ще легше заплутатись. Бо "червоними" будуть тести з реальними багами та false-POSITIVE, а зеленими будуть — успішні тести та false-NEGATIVE.Дивимось ще раз на картинку і збираємо сльози в долоньку🥲Пишіть у коментарях до цього допису свої приклади false-positive result і false-negative result, щоб закріпити теорію практикою👇