Великий лондонський пивний потоп 1814 року

Зараз Тоттенгем-Корт-Роуд — це практично центр британської столиці, розташований у пішій доступності від її головних визначних пам'яток. У XIX столітті тут були справжні робітничі нетрі, єдиною помітною спорудою серед яких була броварня Meux and Company Brewery, де варили портер. Саме те, що потрібно простому трударю після важкого робочого дня.

17 жовтня 1814 року на цій броварні розірвався велетенський дерев'яний чан об'ємом 610 кубометрів. За однією з версій, причиною стала помилка персоналу, за іншою — луснув один із кількох десятків залізних обручів, які скріплювали резервуар. Унаслідок різкого перерозподілу ваги решта обручів також не витримала, і почалася ланцюгова реакція. Так чи інакше, від пивної повені добряче дісталося всім.

Руйнування першого чана пошкодило інші баки, і на вулиці Лондона ринув потік портеру об'ємом 1,5 тисячі кубометрів. Хвиля заввишки 4,5 метра (15 футів) буквально знесла два сусідні будинки та вибила стіну пабу Tavistock Arms, поховавши під завалами служницю, а потім затопила підвали, де мешкали бідняки. Вісім людей захлинулися пивом, а ще один чоловік помер пізніше від алкогольного отруєння.

Здавалося, біда позаду, але потоп продовжував забирати життя навіть після того, як вулиці осушили.

Заповзятливі мешканці зруйнованих будинків, аби хоч трохи поліпшити своє фінансове становище, почали брати гроші за огляд тіл загиблих. Під вагою роззяв в одній із кімнат проломилася підлога, і весь натовп полетів у підвал, досі затоплений пивом. Вибратися звідти виявилося не так уже й просто: у підсумку ще кілька людей віддали Богові душу.

Слідча комісія дійшла висновку, що катастрофа була «дією непереборної сили» (Act of God — в англійському праві це аналог стихійного лиха або «Божого промислу»), тому нікого до відповідальності не притягнули. Саму броварню втримали на плаву, повернувши сплачений податок за втрачене пиво, завдяки чому підприємство проіснувало до 1922 року. Нині на його місці стоїть театр «Домініон».

@istorium_ua