Амадео Гіє: останній кіннотник Другої світової, який вийшов проти танківУявіть: Друга світова, 1941 рік. Британські бронемашини, кулемети, гармати — і раптом з куряви назустріч їм вилітають вершники з шаблями. Це не кіно. Це Ерітрея, і це насправді сталося.Амадео Гіє народився у 1909 році в П'яченці, в аристократичній родині з давніми військовими традиціями. Блискучий кавалерист, він виступав у стипль-чезах і перегонах, потрапив до складу збірної Італії на Олімпіаду 1936 року — але замість Берліна його відправили воювати до Ефіопії. Потім була Іспанська громадянська, де він воював на боці Франко. На початок Другої світової Гіє вже був загартованим ветераном трьох кампаній.У Ерітреї йому доручили сформувати великий змішаний кавалерійський загін — Gruppo Bande — з ерітрейських аскарі, єменських піхотинців і верблюжого корпусу: близько 800–1 400 бійців.21 січня 1941 року британський моторизований загін Gazelle Force прорвав італійську оборону і рвався вглиб Ерітреї. Відступ тисяч італійських солдатів міг перетворитися на катастрофу.Гіє прийняв рішення, яке здавалося самогубством: класична кавалерійська атака на моторизований підрозділ. Його вершники з криками і шаблями наголо пішли в лобову атаку — під кулемети і бронебійні снаряди.Атака спрацювала. Гіє пошкодив або знищив щонайменше три бронемашини противника, завдав відчутних втрат і — головне — затримав британський наступ на три дні. Цього виявилося достатньо, щоб основні сили відступили до укріпленої Амба-Алагі. У суто військовому сенсі це була перемога: можливо, єдиний задокументований випадок в історії Другої світової, коли кінна атака завдала реальних тактичних втрат броньованому противнику.Коли у травні 1941 року Amba Alagi пала і решта командування капітулювала, Гіє зник. Він зняв форму, одягнув місцевий одяг і почав партизанську війну, яка тривала майже рік: засідки, підрив мостів, знищення ліній зв'язку.Британська розвідка оцінила його голову в £3 000 — величезна сума на той час. Але ні ерітрейці, ні ефіопи, серед яких він переховувався, жодного разу його не видали. Саме тоді він і отримав прізвисько Kumandan Shaitan — Командир Диявол.Коли партизанська боротьба стала неможливою — бракувало зброї, людей, ресурсів — Гіє вирішив тікати. Під виглядом єменського солдата на ім'я Ахмед Абдалла аль-Редаї він пробрався до Джибуті, а потім на невеликому човні перетнув Червоне море.Ємен виявився не тихою гаванню: спочатку його кинули до в'язниці, де він чекав видачі британцям. Але перед смертним вироком його врятувало те, що імам Яг'я Хамід ад-Дін особисто зацікавився дивним європейцем, який блукає його володіннями. Після аудієнції Гіє не лише вийшов на волю — він провів при єменському дворі кілька місяців як гість і радник.До Італії Гіє повернувся 1943 року. Після війни він відмовився від військової кар'єри — з принципів, на знак вірності королю, якого скинули. Натомість побудував дипломатичну: посольства у Каїрі, потім дипломатична місія у Ємені (країні, де він колись сидів у в'язниці), Амман, Рабат, Нью-Делі. Дев'ятнадцять років — дипломат Італійської республіки.Вийшовши на пенсію, він оселився у Каунті-Міт в Ірландії, де займався кіньми — як і все своє життя. Британські офіцери, які колись полювали на нього з нагородою в £3 000, до кінця життя відгукувалися про нього з повагою: «чи не найблагородніший ворог».Амадео Гіє помер 16 червня 2010 року в Римі. Йому було 101 рік. За заповітом, його кремували разом із копитом і гривою його улюбленого арабського жеребця Насра — подарунка імама Ємену.@istorium_ua