🏛Istorium ✙ || Історія України та світу | На цих глибоководних знімках з експедицій Франка Годдіо (IEASM) перед ...

На цих глибоководних знімках з експедицій Франка Годдіо (IEASM) перед нами постає не просто занурене в морок монументальне мистецтво. Це матеріальні залишки Тоніса-Геракліона — колосального портового мегаполіса в усті Нілу (залив Абу-Кір), який протягом століть вважався лише красивим міфом із праць Геродота та Діодора Сицилійського, поки у 2000 році його руїни не виявили на глибині близько 10 метрів.Недавні етапи підводних розкопок навколо головного храмового комплексу Амона-Гереба та відкриття грецького святилища Афродіти дозволяють реконструювати точні історичні та інженерні реалії цього античного хабу.Тоніс (єгипетська назва) або Геракліон (грецька) виник близько VIII століття до н.е. До заснування Александрії у 331 році до н.е. цей мегаполіс виконував функцію головного морського порту та митного вузла Стародавнього Єгипту. Кожне іноземне судно, що йшло з Середземномор'я, було зобов'язане зайти сюди, задекларувати вантаж і сплатити мито, перш ніж отримати дозвіл піднятися вгору за течією Нілу.Під час розкопок археологи знайшли унікальний артефакт — двометрову чорну гранітну стелу з декретом фараона Нектанеба I (близько 380 р. до н.е.). Текст чітко наказував збирати 10% мита з усіх імпортних товарів (зокрема золота, срібла та деревини) і передавати ці кошти на фінансування храму богині Нейт у Саїсі. Ця знахідка не лише розкрила економічну карту епохи, а й остаточно довела вченим, що Тоніс і Геракліон — це одне й те саме місто.На дні заливу виявлено понад 70 давніх кораблів та більш ніж 700 залізних і кам'яних якорів, що свідчить про безпрецедентну інтенсивність портового руху.Виявлення на схід від храму Амона руїн грецького святилища, присвяченого Афродіті, а також знахідки імпортної бронзової зброї, шоломів та кераміки кардинально змінили уявлення про соціум міста. Це задокументований доказ того, що задовго до епохи еллінізму та завоювань Олександра Македонського греки були не просто гостями в Єгипті.Фараони XXVI (Саїської) династії активно використовували грецьких гоплітів як елітних найманців для захисту своїх кордонів від ассирійців та персів. Знайдена на дні зброя вказує на те, що грецький військовий контингент та купці проживали в окремому кварталі в самому центрі міста, маючи право зводити храми своїм богам поруч із єгипетськими культовими спорудами.Довгий час вважалося, що місто миттєво затонуло через раптове гігантське цунамі. Проте сучасні геофізичні дослідження шарів мулу виявили набагато складнішу природно-інженерну картину. Тоніс-Геракліон став жертвою явища під назвою «розрідження ґрунту» (soil liquefaction).Місто було побудоване на пухких, перенасичених водою аллювіальних (мулистих) відкладеннях дельти Нілу.Єгипетські інженери зводили свої храми та пілони з надважкого асуанського граніту та базальту. Вага монументів створювала критичне статичне напруження на слабкий ґрунт.Наприкінці VIII століття н.е. серія потужних землетрясень у поєднанні з рекордно високим паводком Нілу призвела до того, що під вагою гранітних архітектурних комплексів перезволожений мулистий ґрунт миттєво втратив несучу здатність і перетворився на рідку суміш. Великі ділянки суходолу разом із портовими доками, складами та храмами просто «просіли» самі в себе і зсунулися вглиб затоки, утворивши унікальну підводну капсулу часу.@istorium_ua