Ми часто уявляємо римські війська, що маршують під гордими орлами (аквілами) та яскравими штандартами. Але парадокс історії полягає в тому, що з тисяч прапорів наймогутнішої імперії античності до наших днів дійшов лише один. Перед вами — справжній скарб: римський вексилум (vexillum) початку III століття нашої ери. Цей майже квадратний шматок лляного полотна (53 на 51 см) був знайдений у Єгипті незадовго до 1911 року. Своїм збереженням він завдячує виключно сухому клімату єгипетських пісків, який століттями працював як ідеальна капсула часу, не дозволяючи органіці зітліти. На пурпурово-червоному тлі фарбами зображена Вікторія — римська богиня перемоги. Вона граційно стоїть на земній кулі, що мало символізувати глобальне панування Риму, а її хітон і плащ ніби майорять на вітрі. У руках вона тримає класичні атрибути тріумфу: лавровий вінок у правій та пальмову гілку в лівій. По кутах полотна розташовані золотисті орнаменти у формі куточків — так звані гаммадії (gammadia). На відміну від сучасних прапорів, які кріпляться до древка збоку, римський вексилум підвішувався до горизонтальної перекладини на довгому списі (схоже на хоругву). У римській армії він слугував надзвичайно важливим візуальним орієнтиром під час бою. Найчастіше такі штандарти використовували кавалерійські підрозділи або вексиляції — окремі мобільні загони, які тимчасово виділялися зі складу легіону для виконання спеціальних бойових чи розвідувальних завдань. Вчені дійшли висновку, що цей конкретний вексилум ніколи не бачив поля бою і не просочувався кров'ю та багнюкою походів. Він має суто поховальне походження. Найімовірніше, це dona militaria — почесна військова нагорода або відзнака, пожалувана імператором ветерану чи офіцеру за видатні заслуги. Цей прапор був виготовлений спеціально для похоронної церемонії і покладений у могилу воїна як символ його доблесті та честі. Саме цим пояснюється його здешевлене виконання та відсутність номерів частини — адже в потойбіччі вони йому вже не знадобилися б.@istorium_ua