Готика - двигун прогресуНе секрет, що кам'яне будівництво в Середні віки стало одним із ключових чинників економічного розвитку і поділу праці. Це можна продемонструвати на прикладі готичної архітектури. Порівняно з романікою X-XII століть готика мала не тільки візуальні відмінності на кшталт вітражних «розеток», фасадних скульптур і гострих шпилів: відмінності були і в організації самого процесу будівництва. Саме в готичний період європейська архітектура зробила крок до стандартизації - створення типових елементів, які виготовлялися за чітко фіксованими лекалами з каталогів. Ці каталоги з кресленнями та зображеннями різних конструктивних елементів - арок, пілястр, карнизів, колон тощо. - робилися людьми, знайомими із законами геометрії. Ба більше, використання креслення в процесі будівництва в принципі стало нормою, а робота над ним поступово стала основним заняттям архітектора. На самому будівництві він міг при цьому і не з'являтися, тож провідником його ідей «на об'єкті» був парльє (фр. parlier), або головний муляр. За важливістю він був другою людиною після автора креслення і забезпечував практичну реалізацію будівельного проекту. Причому ця реалізація могла чимось відрізнятися від викладеного на папері: у людини, яка керувала будівництвом, була певна свобода дій. Стандартизація йшла пліч-о-пліч із появою спеціалізованих артілей, які займалися виготовленням не всього й одразу, а одного або максимум кількох елементів. Поділ праці дав змогу налагодити їх серійне виробництво, що підвищувало і якість, і швидкість будівництва. На фото - фрагмент одного з найстаріших у Європі креслень із зображенням фасаду собору в Страсбурзі (так зване «креслення А»), виконане в 1250-ті роки.@istorium_ua