Монети хрестоносців Перший хрестовий похід був найуспішнішим. На Сході виникли нові королівства, керовані нормандськими, французькими та італійськими баронами. Свої монети карбували всі держави хрестоносців — князівство Антіохія, графство Едеське, графство Тріполі та Єрусалим. Майже всі монети були наслідуванням одного з трьох зразків: західного, візантійського або арабського. Західні монети були досить простими: з одного боку — хрест, з іншого — зображення вежі Давида, символу здобутого Єрусалима. На візантійських монетах друкувалося зображення правителя з легендою грецькою мовою, на арабських — арабські літери.Більшість хрестоносців не розрізняли ці монети — для них записи як грецькою, так і арабською мовою виглядали абсолютно незрозумілими. Спочатку золоті візантійські соліди, або безанти, поширилися по всій Європі, потім хрестоносці стали називати їх «сарацинськими», а потім монети Візантії і арабських правителів і зовсім змішалися. У XII столітті в Єрусалимському королівстві стали карбувати повні копії арабських дирхемів без будь-якої християнської символіки. У такому вигляді монети держави, де знаходилася труна Господня, існували до 1251 року, поки папа Інокентій IV не заборонив карбування арабських монет. Після цього на золотих і срібних грошах Єрусалимського королівства з'явилися хрест і написи, що прославляють Святу Трійцю, але теж арабською мовою. Монети призначалися для торгівлі, і напис арабською означав, що основним торговим партнером для хрестоносців стали арабські купці. На зображенні: 1. Півгрош Боемунда VII. Тріполі, 1275–1287 роки 2. Динар Єрусалимського королівства. 1187–1250 роки3. Монета Єрусалимського королівства. 1230 рік @istorium_ua