🏛Istorium ✙ || Історія України та світу | 1189-1191 роки, перестрілка під час облоги Акри.Ні для кого не секрет,...

1189-1191 роки, перестрілка під час облоги Акри.Ні для кого не секрет, що військова історія сповнена насильства і жорстокості. Така природа збройних протистоянь, з яких не можна вирвати ні перше, ні друге. І, як правило, найбільший виплеск люті відбувався після затяжних, виснажливих і кровопролитних військових операцій. Такими, наприклад, практично завжди були облоги.На тлі описаного вище сильно контрастує облога Акри під час третього хрестового походу. Два роки, з літа 1189-го до літа 1191 року, армія хрестоносців намагалася впоратися з потужними укріпленнями міста, яке двома роками раніше практично без бою здалося Саладину.Здається, що ці два роки стали справжнім апогеєм взаємної ненависті через важкий перебіг облоги. І сторони готові були розірвати одна одну на шматки за першої ж нагоди. Однак, на превеликий подив, між християнським і мусульманським воїнством у ті дні стояння під Акрою нерідко траплялися шанобливі жести і навіть виникло товариське суперництво.Хроністи пишуть, що в якийсь момент, коли активні дії тимчасово затихли, один із мусульманських лучників викликав на дружню перестрілку лучника зі стану хрестоносців. Останній, до речі, за походженням був валлійцем. Тобто луком володів він за визначенням відмінно. Власне, він же зрештою і переміг у цьому змаганні з точності.Автор середньовічного тексту також повідомляв, що ця дуель відбулася після групової стрільби сторін «заради розваги». З тієї ж причини пізніше вони влаштували поєдинок для виявлення найкращого бійця ближнього бою. Від захисників Акри вийшли двоє молодих добровольців, і стільки ж висунули хрестоносці. Цього разу привід для радості з'явився в мусульман, оскільки їхній боєць полонив суперника. І потім він прийняв символічний викуп у 2 динари і відпустив невдачливого лицаря.Такі, ось, цікаві взаємини двох непримиренних супротивників. Що цікаво, події ці розгорталися за живого Саладина, про милосердя і мудрість якого неодноразово писали не тільки в арабських, а й у європейських джерелах тієї пори.@istorium_ua