🏛Istorium ✙ || Історія України та світу | Помста Ако», “Сорок сім ронінів” - заснований на реальних подіях японс...

«Помста Ако», “Сорок сім ронінів” - заснований на реальних подіях японський народний переказ, що оповідає про помсту сорока семи колишніх самураїв за смерть свого пана.Історія оповідає про те, як сорок сім ронінів підготували й утілили в життя план помсти Кірі Кодзуке-но-Суке, придворному сьогуну Токуґави Цунаяосі, за смерть свого володаря, дайме Асано Такумі-но-Камі Наганорі з Ако. 1701 року Асано був засуджений до харакірі за напад на придворного у відповідь на образи і знущання з боку останнього.Втративши свого володаря, сорок сім ронінів на чолі з головним радником Оісі Кураносуке, дали клятву помститися смертю за смерть, незважаючи на те, що на них за це чекав смертний вирок.Щоб не викликати підозр, змовники розчинилися в натовпі, ставши купцями і ченцями, Оісі ж переїхав до Кіото і почав вести розгульний спосіб життя, розлучився з дружиною і взяв собі молоду наложницю. Згодом, дізнавшись про те, що роніни розбрелися хто куди, а Оісі пиячить, Кіра послабив свою охорону і став більш безтурботним.Тим часом роніни таємно збирали й переправляли в Едо зброю, входячи в довіру до домочадців Кіри (один із колишніх слуг Асано навіть одружився з донькою будівельника маєтку чиновника, щоб роздобути плани будівництва).Коли все було готово до виконання задуманого, Оісі таємно перебрався в Едо, де всі змовники зустрілися і заново принесли клятву помсти.У 15 рік епохи Генроку в 14 день 12 місяця (30 січня 1703 року) роніни двома загонами за сигналом барабана напали на маєток Кіри в Едо, перебивши 16 і поранивши понад 20 осіб. Кіра встиг сховатися в будинку разом із жінками та дітьми у великій коморі, і його довго не могли знайти. Однак Оісі, перевіривши ліжко Кіри, переконався, що воно ще тепле. Незабаром за настінним сувоєм було виявлено потаємний хід, що вів у прихований внутрішній дворик із невеликою складською будівлею для зберігання вугілля, яку захищали двоє озброєних охоронців. Там був виявлений Кіра. Оісі шанобливо повідав йому, що вони, колишні слуги Асано, прийшли помститися за свого пана. Як самураю Кірі було шанобливо запропоновано вчинити ритуальне самогубство, але той відмовився або ж просто не зміг цього зробити. Тоді Оісі сам убив Кіру, відрубавши йому голову.Голову поваленого ворога роніни віднесли в монастир Сенгаку-дзі на могилу свого пана, виконавши тим самим клятву.Влада опинилася в скрутному становищі. З одного боку, роніни вчинили згідно з буквою і духом бусідо, помстившись за свого сюзерена; з іншого боку, вони не послухалися наказу сьогуна, проникли в Едо зі зброєю і напали на чиновника. Через зростаючу в народі популярність сорока семи ронінів сьогун отримував безліч прохань за них, але, як і очікувалося, відповідно до закону засудив усіх змовників до смерті. Однак їм було дозволено провести благородний обряд ритуального самогубства, як належало справжнім самураям, замість того, щоб бути страченими як звичайні злочинці.Сеппуку відбулося в 16 рік епохи Генроку в 4 день 2 місяці (20 березня 1703 року). Найнижчого за рангом з учасників помсти Оїсі одразу ж після її звершення відправив на батьківщину в Ако гінцем. Сорок шістьох ронінів, які залишилися в Едо, поховали в тому самому монастирі, що і їхнього пана. Їхні могили відтоді стали об'єктом поклоніння, а одяг і зброю їхні, за легендою, досі зберігають ченці Сенгаку-дзі. Добре ім'я роду Асано було відновлено, його родині навіть повернули частину колишніх володінь. Останній із цієї групи ронін повернувся в Едо, був помилуваний сьогуном, прожив 78 років і був похований поруч зі своїми товаришами.На останньому фото можна побачити могили сорока семи ронінів.@istorium_ua