софія doing marketing | Маю. Хочу. Можу.Розкіш - це спокій. Це безпека. Це коли всередині не г...

Маю. Хочу. Можу.Розкіш - це спокій. Це безпека. Це коли всередині не гниєш. Коли нічого не доводиш. Коли тиша на самоті з собою не лякає.Розкіш - це карма. Коли не обходиш, не хитриш, не торгуєшся, не обезцінюєш. Коли живеш так, аби не треба було виправдовуватися ні перед ким. Навіть подумки. Розкіш - це чиста совість. Без внутрішнього докору. Без прокурора. Без зла. Без подвійного дна. Без сумніву.Розкіш - це відчуття безпеки. Не в грошах. В тілі. Коли плечі опускаються самі. Коли дихається повільно. Коли можна не бути напоготові. Коли відчуваєш оазис. І ґрунт. Розкіш - це дочитати великий роман. Пишатися собою перед своїм же мозком. Посидіти з цим. Не бігти одразу далі. Знати, що історія закінчилась і ти витримала її до кінця. Взяти паузу. Розкіш - це ранкове повітря. Вдихати його без причини. Без плану. Без тривоги. З великою вдячністю і красою. Розкіш - це знати, що ти нічого не втрачаєш. Навіть коли відпускаєш. Особливо тоді.Розкіш - це, коли мозок болить від думок. І ти радієш. Бо значить ростеш. Бо значить, живеш не на автоматі. Автопілот десь там, а ти попереду.Розкіш - це зусилля. Фізичні, духовні, інтелектуальні. Не для когось, а для себе. Розкіш - це складно. Це прекрасно. Це вимагає принципів. Це те, що варто мати в житті. Розкіш - це вибирати щось. Мати вибір. Можливо, вибирати чай? І посуд. І книги. І дарувати близьким квіти. Не тисячі, а від серця. З чесною совістю. Розкіш - це не поспіх. Не метушня. Не шум. Розкіш - це стан, в якому нічого не хочеться доводити світу. Бо все найважливіше вже сталося всередині.Розкіш - це узгодженість. Коли думки, дії й цінності не суперечать одна одній. Коли немає потреби постійно пояснювати собі, чому ти зробила саме так. Розкіш - це контакт із тілом. Коли ти помічаєш напругу раніше, ніж вона стає болем. Коли маєш здатність завершувати. Прининяти все, що суперечить тобі. І твоїм цінностям. Розкіш, врешті решт, це коли оте «щось» не виблискує … але все на своїх місцях. І потім ти закриваєш очі. І так добре-добре стає на душі. І цього достатньо.Розкіш.