Я сьогодні сплю окремо..Сама. Есті з татом в сусідній кімнаті..Хочу закінчувати Гв і це дуже не простий шлях, як виявилося..Вже по максимуму зробила кроки для плавного переходу, але ці нічні годування мене вижимають дуже.. через них я починаю ненавидіти гв взагалі. Вже дуже роздратовуюсь. Тому не хочу щоб саме такий спогад у мене залишився. Краще закрити лавочку тоді, коли ти радієш що маленька бубочка на відстані маленького цьомчика🥺Засинати без гв вона вже вміє, тільки даю перед сном, а потім кажу «все спатки» і вона ерзає, може попросити історію про білку, або щоб погладила спинку чи животик і засинає. Вночі коли не даю то крик на весь світ, і ображено переповзає до тата, мої заспокоювання тільки доводять до сказу.Тому сьогодні пояснила, що вона буде спати з татом, а я прийду зранку. Зараз один раз прокинулася, поплакала хвилинку і тато заспокоїв.Далі буде 🤞🏼Я молюсь лежу, бо дуже хочеться щоб цей процес був для неї не таким болючим і для мене теж ❤️‍🩹Поділіться вашими історіями закінчення ГВ, дівчата 🤍