Дійсно, покликання французького стримування залишається суверенним і автономним, що виключає будь-яку участь союзників у реалізації можливостей або в прийнятті рішень щодо ядерного удару. Декілька європейських партнерів, включаючи Німеччину, також вже підкреслили потенціал і політичні фактори, які обмежать довіру до ядерних гарантій континентальної Франції.Французька доктрина стримування була основою стратегії безпеки країни з 1960-х років. У 2020 році президент Макрон висловив переконання, що «наша стратегія стримування зберігає всі свої стабілізуючі переваги та залишається особливо цінним активом у світі конкуренції за владу, розгальмування поведінки та розмивання норм, які формуються на наших очах сьогодні». Тому ця стратегія має залишатися важливою для оборони в найближчому майбутньому. Ядерна сила Франції залишається відносно другорядною порівняно з великими державами, якими є Сполучені Штати, Росія та, все частіше, Китай. Проте останнім часом це стало предметом більшої уваги в контексті дискусій про європейську «стратегічну автономію» та в контексті відновлення напруженості на континенті.