Голос з народу | Volodymyr OmelyanЩодо скандалу з мінами.Це закономірний результат того...

Volodymyr OmelyanЩодо скандалу з мінами.Це закономірний результат того, коли пʼятирічку намагаються завершити за три роки. І наче б то зрозуміло, що в час війни треба поспішати, але без належної організації виробничого процесу і контролю якості не буде результату.До речі, контроль має бути не лише антикорупційний, а насамперед технічний. Бо з найдешевших комплектуючих може вийти не лише найдешевший продукт, але й найгірший.Дивно, що в цьому скандалі згадується «завод Х», але соромʼязливо замовчується постать легендарного керівника цього заводу, якого бояться і намагаються обходити стороною навіть міністри і віце-премʼєр-міністри. Більше того, сам Президент його призначив керівником цілої програми, від чого військові просто в шоці. Хоча, достатньо було б погуглити його прізвище, щоб в СБУ виникли обґрунтовані сумніви, на яку державу він працює, а в НАБУ - скільки він з цього заробляє.До прикладу, не мінами єдиними. Свого часу «завод Х» замовив у турецького виробника «Y» більше 10 000 корпусів вкрай дефіцитних снарядів. І досі їх не забрав, з банальної причини: немає чим і як заповнювати.А немає обладнання для філлінгу з простої причини: мільйони доларів за філлінгову машину, заплачені одноденній компанії авансом, десь зникли, а обладнання на завод так і не прийшло.Тому заливають пасту в корпуси чайником і помішують паличкою. Як буде летіти такий снаряд чи міна, якщо взагалі вилетить зі стволу - доведено життям.Я вже не буду навіть згадувати, як виливаються корпуси для мін…Дивно, що цього всього «не помітили» під час інспекцій.Водночас, на моє глибоке переконання, першою статтею звинувачення з негайним відстороненням від посади цього директора «заводу Х» - має бути державна зрада, а далі, вже обтяжуючі статті за корупцію і службову невідповідність.Хто би що не говорив, але бардак у будь-якій справі завжди починається з першої особи, яка і має першочергово нести відповідальність за результат.Про інші аспекти цього скандалу можна почитати у статті Юрій Ніколов для Дзеркало тижня - Зеркало Недели