Банда заснула. Розпочинаю далі по списку завдань по магістратурі.Сьогодні закінчила звіт по практиці - вийшло 146 сторінок з додатками, бо ніяк не скоротиш. Всі протоколи спостереження за роботою психолога, консультації і заняття з дітьми повинна була описати і відрефлексувати.Як ви розумієте, я пішла навчатись на магістратуру не тільки для диплому, а дійсно навчатись і в нас чудова підготовка. Але вона потребує дуже багато часу і енергії і зусиль. Як і діти. Тому я окрім цього не дуже встигаю щось інше (бо ще є робота - Клуб, коучинг сесії, тренінги + я ментор для коучів).Але як то кажуть - фокус наше все. Цього місяця фокус на навчанні, бо сесія не за горами.З цим також повʼязане моє складне рішення: я відклала другу частина навчання вчителів майндфулнес (яке я проходила для офіційної акредитації в Асоціації майндфулнес) до 2026 року. В цьому році я закінчила перший рівень, а на другий я вирішила не йти і мені дуже сумно, але водночас це усвідомлене рішення.Та група колег, яка в нас сформувалась там - дуже сильна, неймовірно кваліфіковані люди, я б хотіла продовжити саме з ними в вже в 2025 році завершити цей етап мого вчителювання. Та я розумію, що якість має превалювати над кількістю і в житті з тоддлерами я вкладаю дуже багато сил, на ще одне інтенсивне навчання просто не буде ресурсів - ні когнітивних, ні емоційних, ні навіть часових та фізичних.Тому поки так, залишаю магістратуру на психології в Острозькій академії і щиро сподіваюсь взяти від неї найкраще і не згубити себе від втоми. Потрібен баланс і заради нього іноді потрібно відмовитися навіть від того, що дуже сильно хочеш.