#дорогий_щоденникуНеприкольно мати довгі перерви в будь-чому, бо це завжди регрес, але та злоякісна перфекціоністська частина мене раніше взагалі б вирішила не починати блог, якщо не зможу присвячувати цьому кожен день свого життя. А після тривалої перерви взагалі б вважала, що сенсу повертатися немає, всі вже про мене забули, а найкраще, що я можу зробити — це тихенько згорнутися.Або все, або нічого — головний девіз перфекціонізму.Оця відстань між мною і каналом дозволила зараз якось так легко ставитися до цього простору — хочеться просто писати те, що на думці ПРЯМО ВЖЕ, а не підбирати теми та вирази. Для мене це щось нове.Раніше здавалося, що в усього завжди має бути користь, а просто написати допис без жодної користі для вас — це ту мач 😂 Це НЕГІДНА ПОВЕДІНКА!!1Тоді як зараз очевидно, що я не претендую абсолютно ні на що, окрім теплої спільноти людей зі спільними інтересами — почитулькати, пописати і поспілкуватися про одвічне :)) І де люблять не за те, що 24/7 майорю перед очима, а просто тому, що щось тут відгукується 💞I'M BACK, BABY