In Factum

Росія погрожує, що не припинить війну, доки Київ не зробить значних територіальних поступок, напередодні перших тристоронніх переговорів між представниками країн за участю посадовців США з часу повномасштабного вторгнення 2022 року, пише The Financial TImesПутін заявив спеціальному посланнику США Віткоффу та Кушнеру, що «не варто очікувати довготривалого врегулювання без розв’язання територіального питання», повідомив високопосадовий кремлівський чиновник. Ці слова Юрія Ушакова, радника російського президента з питань зовнішньої політики, підкреслюють, що Путін не послабив своїх вимог щодо виведення українських сил з Донбасу.Зеленський заявив, що здача Донбасу є червоною лінією і що він готовий розглянути виведення своїх сил звідти лише за умови, якщо Росія зробить те саме і територія залишиться визнаною за Києвом.Коментарі Ушакова лунають напередодні дводенних переговорів між українськими, російськими та американськими посадовцями, які розпочнуться в Абу-Дабі сьогодні. Поки не зрозуміло, чи представники трьох країн перебуватимуть в одній кімнаті.Ушаков заявив, що Росія продовжуватиме воювати, доки всі її вимоги не будуть задоволені. До них належать також повне переписування архітектури європейської безпеки та кардинальні внутрішні зміни в Україні, які б перевели Україну в орбіту Росії.Делегацію Москви на переговорах в Абу-Дабі в п’ятницю та суботу очолить Ігор Костюков, начальник російської військової розвідки.Український посадовець зазначив, що Україна вітає тристоронні переговори та можливість бути присутньою в одній кімнаті з росіянами та американцями і говорити від свого імені за присутності обох сторін.💬 Ми говоримо їхньою мовою і [можемо] читати вирази їхніх облич, — сказав посадовець.Росія також проведе паралельні переговори зі США щодо економічного співробітництва під керівництвом Кирила Дмитрієва, повідомив Ушаков. І додав, що Путін дав «конкретні інструкції» російській делегації після зустрічі з Віткоффом і Кушнером.Натомість Путін ухиляється від погодження підтриманого США мирного плану, розробленого минулого року за участі Росії, і дав зрозуміти, що Москва відкине внесені згодом поправки до плану з боку України та її європейських союзників.

Словацька оборонна компанія STV Machinery (частина чеського холдингу STV GROUP) підписала контракт на серійне виробництво корпусів БМП-1, яке відбуватиметься у 2026–2027 роках.Розробка нового корпусу БМП-1 розпочалася рік тому на замовлення STV GROUP. Підприємство модернізувало БМП-1 відповідно до сучасних вимог щодо ергономіки та матеріалів. Проєкт передбачав повну цифровізацію конструкторської документації, визначення застосованих матеріалів, розробку нової виробничої документації та зварювальних кондукторів.На відміну від оригінальних БМП-1, нові корпуси виготовлятимуться із сучасних броньових матеріалів, що використовуються в нинішньому виробництві броньованої техніки західного зразка.Результатом став повністю функціональний прототип, який уже пройшов випробувальні заїзди та повністю відповідає всім очікуванням.Успішне завершення прототипу дозволило залучити нового стратегічного замовника з-за кордону (❗️ ймовірно, Україну).У перспективі планується досягти потужності виробництва в 100 машин на рік.

Віткофф і Кушнер планують вирушити до Москви для зустрічі з Путіним у найближчому майбутньому, оскільки емісари Трампа працюють над просуванням мирної угоди для припинення війни, повідомили Bloomberg особи, обізнані зі справою.Джерела зазначили, що зустріч може відбутися цього місяця, але попередили, що плани ще не остаточні, а терміни можуть зсунутися через події в Ірані.Натомість представник Білого дому заявив, що наразі така зустріч не запланована. І досі неясно, наскільки Путін зацікавлений у другій зустрічі з цим дуетом, і це, за словами одного з джерел, є головною перешкодою для фіксації дати.Кремль досі наполягає на вимозі, щоб Україна вивела війська з решти районів Донбасу. Київ же пропонує заморозити нинішню лінію зіткнення або взаємне відведення обох сторін від фронту для створення буферної зони.Москва також виступає проти розгортання військ НАТО в Україні та хоче визнання окупованих нею земель російськими, повідомили деякі джерела.Американські посадовці презентують Путіну та його команді останній проєкт планів, повідомили джерела. Очікується, що переговори охоплять гарантії безпеки, які США та Європа нададуть Україні для забезпечення дотримання мирної угоди, а також повоєнну відбудову країни.Трамп на початку місяця заявив, що «не в захваті» від Путіна, але неясно, чи схильний він посилити тиск на Москву. США підготували додаткові санкції на випадок, якщо президент вирішить діяти через продовження відмови Росії від мирної угоди.Київ сподівається фіналізувати угоди в Давосі на Всесвітньому економічному форумі пізніше цього місяця, де очікується прибуття Трампа та європейських лідерів.

Пентагон використав секретний літак, пофарбований під цивільний, у першій атаці на човен, який, за твердженням адміністрації Трампа, перевозив наркотики. Унаслідок удару в вересні минулого року загинуло 11 осіб, повідомили посадовці, ознайомлені зі справою. Літак також ніс боєприпаси всередині фюзеляжу, а не відкрито під крилами, пише The New York TimesНевійськовий вигляд літака має важливе значення, вважають фахівці з права, оскільки адміністрація стверджує, що смертельні атаки на човни є законними, бо Трамп «визначив», що США перебувають у стані збройного конфлікту з наркокартелями. Однак закони збройного конфлікту забороняють комбатантам удавати цивільний статус, щоб обманом змусити супротивника послабити пильність, а потім атакувати й убити його. Це воєнний злочин, відомий як «підступність» (perfidy).Відставний генерал-майор Стівен Дж. Леппер, колишній заступник головного судового адвоката ВПС США, заявив, що якщо літак був пофарбований так, щоб приховати свою військову природу, і підійшов близько, щоб люди на човні могли його побачити — обманувши їх і змусивши не вживати маневрів чи не здаватися, аби вижити, — це був воєнний злочин за стандартами збройного конфлікту.За словами посадовців, які були ознайомлені з відеозаписом спостереження за атакою, літак зайшов на достатньо низьку висоту, щоб люди на човні могли його побачити. Човен розвернувся в бік Венесуели, очевидно, помітивши літак, перед першим ударом. Двоє тих, хто вижив після першого удару, згодом, вилізши на перекинутий шматок корпусу, махали літаку руками, перш ніж військові добили їх другим ударом, який також затопив уламки.Питання щодо підступності порушувалися під час закритих брифінгів для Конгресу військовими керівниками, але публічно їх не обговорювали через засекреченість літака. Троє осіб, знайомих зі справою, визнали, що літак не був пофарбований у звичний військовий сірий колір і не мав військових маркувань. Проте, за їхніми словами, його транспондер передавав військовий хвостовий номер, тобто транслював свою військову ідентичність радіосигналами.Кілька фахівців із права війни зазначили, що це не робить використання такого літака законним за даних обставин, оскільки люди на човні, ймовірно, не мали обладнання для прийому такого сигналу.Капітан Гантлі сказав, що може уявити законні сценарії використання такого літака, які робили б його наявність в арсеналі виправданою в інших контекстах, наприклад, порятунок заручників, де боєприпаси могли б знадобитися для самооборони, але не для наступальних атак.❗️ Адміністрація Трампа тримала планування операцій із атаками на човни в суворій таємниці, виключивши багатьох військових юристів та оперативних фахівців, які зазвичай беруть у цьому участь. Ба більше, міністр оборони Хегсет намагався послабити роль військових юристів як внутрішнього механізму стримувань і противаг.

Франсуа Олланд, 24-й президент Франції з 2012 по 2017 рік.ℹ️ У липні 2024 року Олланд здійснив несподіване повернення на велику політичну арену, вигравши вибори до парламенту. Він балотувався від лівого альянсу «Новий народний фронт» (Nouveau Front Populaire) і переміг у другому турі, набравши близько 43% голосів.Олланд: США не повинні втручатися в справи Гренландії, тим більше військовими засобами. Якщо підсумувати позицію Дональда Трампа, щоб зробити її зрозумілою — він не за демократію, як показав у своїх діях щодо Венесуели, він за верховенство. Він не за захист європейського континенту, а за розграбування ресурсів Європи. Знаючи його справжнє ставлення, поза словами, ми маємо підтримати Данію і Гренландію в їхній територіальній цілісності.Як це зробити? Насамперед, виявляючи політичну солідарність. По-друге, якщо йдеться про те, що Гренландія може бути під загрозою з боку Росії і потребує захисту.Q: Це аргумент Дональда Трампа.Олланд: Це може бути його аргументом. Тоді давайте відправимо військові сили до Гренландії, елітні підрозділи.Q: Як пропонує Рафаель Глюксман [депутат Європейського парламенту]Олланд: Так, так, звісно, це правильна позиція. Тобто забезпечити там елітні підрозділи, щоб Гренландія не зазнала нападу. Нагадаю, що в період Холодної війни в Гренландії було до 10 тисяч американських солдатів, зараз лише двісті. Отже, якщо аргумент про безпеку, бачимо, що він не витримує критики. Але європейці мають показати солідарність, зокрема й на військовому рівні.Q: Навіть якщо це призведе до ескалації зі США?Олланд: Якщо США, хоча я сумніваюсь, але з Трампом ніколи не знаєш... Якби він застосував силу проти Гренландії, це означало б дії проти європейських солдатів. Це був би кінець Атлантичного альянсу.

Для прем’єрки Данії Фредеріксен та лідерів Європи загроза захоплення Гренландії силою з боку їхнього американського союзника стала шоком, пише NYTВсе почалося у понеділок, коли Стівена Міллера, одного з найближчих помічників президента Трампа, попросили виключити використання військової сили для захоплення острова. Міллер не лише відмовився це зробити. Він також поставив під сумнів статус Гренландії та висміяв ідею, що Європа здатна протистояти американським військам.Хоча Фредеріксен давно сприймала погрози Трампа серйозно, відверті коментарі Міллера зруйнували її багаторічні зусилля тихо відговорити президента від бажання контролювати Гренландію. Вони приголомшили Фредеріксен і викликали відчуття паніки серед її колег у Європі, за даними інтерв’ю з понад десятком дипломатичних і військових посадовців у кількох країнах.Вже формується консенсус, що необхідно знайти спосіб уникнути конфронтації з Трампом шляхом переговорів. Одне з приватних занепокоєнь європейських посадовців полягає в тому, що Гренландія для Трампа — не стільки про безпеку чи економічні ресурси, скільки про бажання «зробити Америку знову великою».По всій Європі робляться спроби пом’якшити жорстку риторику в надії, що члени Конгресу США, включно з республіканцями, зможуть переконати Трампа та його помічників відступити. Натомість мало доказів свідчить про неминучість вторгнення. І європейські лідери все ще намагаються зрозуміти, наскільки реальною є загроза Трампа. Вони не хочуть ризикувати ескалацією ситуації, не розібравшись у ній повністю.Дискусії щодо Гренландії серйозно розпочалися у вівторок, коли лідери ЄС зібралися в Парижі для обговорення шляхів завершення війни в Україні. Наступного дня міністри закордонних справ Польщі, Франції та Німеччини знову говорили про це. А в четвер у Брюсселі дипломати обговорювали ідеї на засіданні Північноатлантичної ради. У п’ятницю посли всіх 27 країн Європейського Союзу заслухали оновлену інформацію про ситуацію.❗️ Європейські лідери запевняли Фредеріксен у своїй підтримці. Ці розмови поки не призвели до консенсусу щодо дій, якщо Трамп вирішить втілити свої погрози. Одна з ідей, що обговорюється, — чи може Данія запропонувати змінити правовий статус Гренландії без зміни власника. По суті, Сполучені Штати могли б діяти в Гренландії так, ніби вона належить їм, але без фактичного володіння. Тоді як гренландці могли б проголосувати за незалежність, а потім асоціюватися зі Сполученими Штатами для безпеки та економічних вигод, не стаючи частиною США. Але така угода не задовольнила б Трампа. В інтерв’ю The New York Times президент заявив, що «власність дуже важлива». І додав, що «саме це, на мою думку, психологічно необхідно для успіху. Власність дає те, чого не дають ні оренда, ні договір».Інший варіант, що обговорюють європейські посадовці, — нарощування сил НАТО в Гренландії, щоб продемонструвати Трампу, що альянс серйозно ставиться до стримування діяльності Китаю та Росії в Арктиці. Деякі європейські посадовці порушували можливість дозволити США розширити військову присутність у Гренландії без придбання острова. Інші пропонували, щоб Данія уклала угоду про постачання США рідкісних мінералів із Гренландії.Європейські посадовці також обговорювали, як показати США, що вони нарощують фінансові зобов’язання щодо Гренландії та арктичної безпеки. Наприклад, Європейський Союз запропонував значне збільшення витрат у рамках наступного бюджету.Міністр закордонних справ Франції Барро відкинув будь-який продаж Гренландії. Він згадав Луїзіанську покупку 1803 року, коли Наполеон продав американцям 828 000 квадратних миль землі частково для фінансування війни на Гаїті — тодішній колонії, що повстала.💬 Гренландія не продається і не може бути захоплена, — заявив Барро. — Ми більше не в епоху, коли можна було купувати чи продавати Луїзіану

Reuters:Нічний удар «Орєшніком» по західній Україні стався після тижня невдач для Росії. У суботу Трамп відправив американські спецпризначенці для захоплення Мадуро — близького союзника Путіна, — а в середу американські сили захопили нафтовий танкер під російським прапором у північній Атлантиці. А у вівторок Британія та Франція оголосили про плани розгортання військ в Україні у разі досягнення припинення вогню — що спонукало Москву заявити, ніби вона вважатиме іноземних військових легітимними цілями для ураження.Герхард Манготт, фахівець із Росії з Університету Інсбрука в Австрії, зазначив, що Москва роздратована тим, що її відсунули на узбіччя під час тижнів дипломатії між США, Україною та європейцями, і «особливо розлючена» можливим розгортанням військ союзників. 💬 Це сигнал Сполученим Штатам і європейцям про військові можливості російської армії, — заявив Манготт. І додав, що Москва хоче передати, що її «слід сприймати серйозно з огляду на її військовий арсенал, і європейці та Трамп мають повернутися до мінімуму поваги до російської позиції на переговорах».❗️ Високопосадовий український чиновник повідомив Reuters, що ракета влучила в державне підприємство у Львові та, ймовірно, несла інертні або «манекенові» бойові частини.Манготт скептично поставився до офіційної заяви Міністерства оборони Росії, що запуск «Орєшніка» був відповіддю на нібито український удар безпілотником по одній із резиденцій Путіна. А Мік Раян, австралійський військовий експерт, пов’язав застосування зброї з недавніми невдачами Росії, особливо щодо Венесуели.Раян зазначив, що мета — «продемонструвати, що Росія залишається ядерною світовою державою. У цьому амплуа це психологічна зброя — інструмент когнітивної війни Путіна проти України та Заходу»

Репортер: Ви можете розповісти нам сьогодні ввечері, які зобов'язання взяли США у військовій та фінансовій сферах. А щодо Франції, скільки, наприклад, солдатів?Макрон: Що змінив сьогоднішній паризький саміт - вперше відбулася співпраця між українцями, коаліцією охочих, тобто європейцями, канадцями та іншими, і американцями. І американці чітко сказали, що вони готові робити, що готові підтримувати, яку солідарність готові виявляти. Саме це змінило все за останні тижні.Репортер: Що вони робитимуть конкретно?Макрон: Вони керуватимуть моніторингом припинення вогню, тобто всією роботою з перевірки, чи порушується прикордонна зона. Це будуть операції, які проводитимуть американці після підписання миру. І Франція, відповідно, бере участь у цих операціях. Отже, ми хочемо мати змогу надавати знімки [супутникові] та спостереження, бо маємо таку можливість і робимо це вже сьогодні. По-друге, ми, звісно, братимемо участь у відновленні української армії. І по-третє, ми також показали готовність розгорнути наші сили в цій багатонаціональній місії. Це не війська, які вступають у бій. Саме це я хочу пояснити. Важливо, щоб наші співвітчизники це розуміли. Це день після миру, як забезпечити гарантію миру, безпеки, сили підтримки.Репортер: А скільки [військ]?Макрон: Потенційно кілька тисяч військових, але це не те, що ми робимо зараз, по-друге, це буде сплановано, по-третє, в рамках наших зовнішніх операцій, тож будуть компроміси.Репортер: Ви казали кілька днів тому, що готові, що було б корисно поговорити з президентом Путіним. Він відповів, що готовий до діалогу. Чи є прогрес?Макрон: Все має бути організовано. У короткостроковій перспективі треба продовжувати підтримувати Україну в її обороні. Це те, що ми робимо. Ми перебуваємо в процесі організації контакту, який відбудеться найближчими тижнями.Репортер: Ви все ще хочете діалогу з президентом?Макрон: Так, але ви знаєте нашу мету — мир. Але ми не хочемо, щоб цей мир був капітуляцією України.Репортер: Але коли буде цей діалог?Макрон: Якомога швидше.Репортер: Ви щойно підписали декларацію з партнерами щодо Гренландії. Чи досі довіряєте Трампу після його заяв про анексію Гренландії?Макрон: Для мене немає сценарію, де США порушили б суверенітет Данії. Цього не може бути. Тому я не вірю, що він зрадить свої зобов'язання щодо Гренландії. Отже, Гренландія — це територія під суверенітетом Данії. Вона залишиться. І я знаю, що американці продовжать рухатись з нами заради миру й безпеки в Європі.

Генеральний директор «Української бронетехніки» Владислав Бельбас дав інтерв'ю для hromadske. Головне.▪️ [за цей рік] Ми поставили на озброєння найбільшу кількість зразків техніки, яку ми коли-небудь розробляли. Це видатний для нас рік. Максимально розширили свої виробничі потужності, виробили найбільшу кількість бронеавтомобілів. З іншого боку — наші спроможності стали більшими, ніж спроможності держави із закупівлі цієї техніки.▪️ Уперше цього року ми зайшли в безпілотний сегмент. Розробили скиди на базі мінометних пострілів — як мені здається, найдешевші на ринку. По-друге — зробили FPV-дрон з інтегрованою міною UB60D, який уже дає дуже хороші результати. По-третє — створили наземний роботизований безпілотний комплекс Protector, найбільший на ринку станом на сьогодні за вантажністю.▪️ Найбільшу загрозу для виробництва несуть повітряні атаки «шахедами» й ракетні обстріли. Вони можуть знищити унікальні виробничі потужності або техніку, закуплену коштом замовника. Такі втрати дуже важко компенсувати. В Україні досі немає страхування воєнних ризиків. ▪️ Постійно релокуємося через ракетні обстріли. У 2022 році втратили два виробничі майданчики на сході України, на південному сході країни. Після цього релокувалися, відновили роботу й навіть збільшили обсяги виробництва. Також час від часу здійснюємо переміщення й між чинними майданчиками. Ми розбили виробництво на багато дрібних точок, щоб не концентрувати в одному місці ні продукцію, ні виробничі потужності, ні людей.▪️ Внутрішнє виробництво [бронеавтомобілів] в Україні спроможне самостійно забезпечити всі потреби Збройних сил України. До того ж українські бронемашини на 20–30% дешевші за іноземні.▪️ Співпрацюємо з фондом «Повернись живим». Сподіваюся, співпрацюватимемо більше. Але це не такі великі суми, як би могло бути. Та якщо взяти об’єктивно в абсолютних числах, то 2023 року «Повернись живим» купили [у нас] більше мінометів, ніж держава.

🇩🇰 Метте Фредеріксен, прем'єр-міністерка Данії відреагувала на нові заяви Трампа щодо 🇬🇱 ГренландіїЯ маю сказати це дуже чітко Сполученим Штатам: говорити про будь-яку необхідність для Сполучених Штатів перебрати контроль над Гренландією абсолютно не має сенсу. Сполучені Штати не мають жодної правової основи для анексії однієї з трьох країн Королівства Данія. Королівство Данія — і, відповідно, Гренландія — є членом НАТО, а тому охоплюється гарантією колективної безпеки Альянсу. Ми вже маємо оборонну угоду між Королівством Данія та Сполученими Штатами, яка надає США широкий доступ до Гренландії. Крім того, Королівство здійснило значні інвестиції в безпеку Арктики. Тому я наполегливо закликаю Сполучені Штати припинити погрози щодо історично близького союзника, а також щодо іншої країни та іншого народу, які дуже чітко заявили, що вони не продаються. ❗️ Головні країни північної Європи підтримали Данію🇳🇴Йонас Гар Стьоре, прем'єр-міністр НорвегіїГренландія є невід’ємною частиною Королівства Данія. Норвегія висловлює повну солідарність із Королівством Данія. 🇫🇮 Александер Стубб, президент ФінляндіїНіхто не вирішує за Гренландію та Данію, окрім самої Гренландії та Данії.Нашій нордичній подрузі Данії та прем'єр-міністру — наша повна підтримка. 🇸🇪 Ульф Крістерссон, прем'єр-міністр ШвеціїЛише Данія та Гренландія мають право вирішувати питання, що стосуються Данії та Гренландії.Швеція повністю підтримує нашу сусідню країну.