На Rolling Stone автор Mac William Bishop доводить, що за Трампа уряд США фактично став на бік Росії, хоча більшість американців підтримує Україну. Автор згадує, як познайомився із Зеленським ще у Маріуполі 2019 року. Тоді того критикували за готовність до миру з Москвою, а тепер — за відмову капітулювати.

ℹ️ Rolling Stone — всесвітньо відомий американський журнал, присвячений музиці, попкультурі та політиці. Потрапити на обкладинку Rolling Stone вважається визнанням найвищого успіху для будь-якого музиканта, актора чи публічного діяча.

...

Більшість американців підтримує Україну у війні проти Росії. Але за президента Трампа їхній уряд тепер на боці Росії. А Білий дім все частіше звинувачує в продовженні війни президента України, а не Путіна.

Білий дім наказав своїм людям посилити тиск на Київ і висунути ультиматум: США відключать розвіддані, якщо Україна не припинить атакувати російські НПЗ. Натомість Трамп заграє із Москвою, пропонуючи енергетичні угоди та послаблення санкцій, щоб перед виборами знизити ціни на пальне, спричинені американсько-ізраїльською війною з Іраном. Трамп намагається перекласти на когось іншого відповідальність не лише за наслідки іранської трясовини, а й за свою нездатність завершити війну Росії в Україні.

Світ опинився по той бік дзеркала з часу моєї першої зустрічі із Зеленським у Маріуполі, менш ніж через два місяці після його обрання у 2019 році. Людину, яку колись висміювали за готовність до миру, тепер засуджують за відмову капітулювати. У Вашингтоні жертва стала агресором, а супротивник — другом.

Після першої катастрофічної сутички в Овальному кабінеті, де корислива зарозумілість Трампа проявилася на повну, люди вважали, що відносини між Вашингтоном і Києвом ще можна врятувати. Але Трамп досі не зробив жодного суттєвого кроку, щоб тиснути на Росію.

Скасування Трампом закону Грема показує, наскільки нестримно він почувається, догоджаючи Путіну: закон ухвалили в Сенаті 86 голосами «за». Ця демонстрація двопартійної рішучості виявилася марною.

Республіканці в Конгресі раз у раз виправдовують слова і дії Трампа. Але виправдання ніколи не змінюють результату. Дії Трампа можна було б захистити, якби вони справді вивели протиборчі сторони на шлях до миру. Але немає жодних підстав так вважати. Бо Трамп і його рупори з MAGA живуть в ілюзіях. Для кожного, хто знає Україну, — для кожного, хто чесно дивиться на Росію, — слухати, як американський президент розводиться про війну, — все одно що потрапити на Божевільне чаювання в Країні чудес.

Трамп, Головний Капелюшник, головує над хаосом із правилами, що постійно змінюються: то патякає, ніби війна почалася через те, що він програв «сфальсифіковані вибори», то вигукує загадки про Крим, у якого «з чотирьох боків океан». Усі звичні персонажі повторюють ті самі неосвічені тези і вказують на того самого винуватця. Маск каже, що «Зеленський зайшов надто далеко». Колишній радник Трампа Майкл Флінн, який ледь не сів до в’язниці за брехню про свої зустрічі з росіянами під час першої каденції Трампа, каже, що щойно Зеленського не стане, «ця війна закінчиться».

Трамп і його союзники поводяться так, ніби ця війна — лише питання особистостей і угод. Але війна в Україні — не угода з нерухомістю. Вона навіть не про геополітику — розширення НАТО чи сфери впливу. Ця війна не про імперії, а про національну ідентичність.

Саме тут Трамп — і Путін — помиляються. Зеленський — символічна постать. Навіть якщо його позбутися, Україна воюватиме далі. Навіть якби Київ упав, а Росія якимось дивом окупувала країну, українці чинили б опір.

Російські імперіалісти поколіннями намагалися знищити саму ідею України. Сталін заморив голодом мільйони українців. Почасти щоб викорінити їхню національну ідентичність, він репресував, розстрілював і депортував десятки тисяч людей. Йому це не вдалося. Не вдалося це й царям до нього.

У цьому немає нічого загадкового чи унікального для людського досвіду. Англійці за сотні років окупації так і не змогли знищити ірландську націю. Імперська Японія не змогла знищити корейців. Ні ізраїльтяни, ні палестинці не знищать одне одного як націю, попри всі зусилля.

Спротив Росії — це осердя самої ідеї української державності. Доки Росія прагне знищити Україну як націю, війна триватиме. Мир не вимагає, щоб Зеленський прийняв територіальні вимоги Росії. Він вимагає, щоб Путін визнав Україну як націю. Американці заслуговують на уряд, який це зрозуміє і діятиме відповідно.

Аліса вибралася з Країни чудес, прокинувшись. Настав час і Америці та її політичним лідерам зробити те саме.