Генерал Кіт Келлог

...

Слухайте, я б сказав Путіну: дуже дякую, ви нам справді допомогли, добре. Але я б придивився до справжніх мотивів, з якими він організовує постачання дизеля до США і на міжнародний ринок.

Президент України Зеленський сильно б’є по його НПЗ. Він атакує глибоко на території Росії. Думаю, для президента Путіна це один зі способів спробувати зняти з себе цей тиск і, можливо, вплинути на позицію США на переговорах, які цього тижня відбуваються в Маямі з нашими людьми, а також з радниками з національної безпеки країн «Е3» — Британії, Німеччини та Франції.

Я просто не вірю президенту Путіну, що він робить це від щирого серця. Тобто я б сказав: дуже дякую, він мені це дав. Але коли читаєш таких людей, як Кирило Дмитрієв, який у Росії відповідає за економіку, — я йому просто не довіряю. Думаю, він робить це з іншої причини, а не лише щоб завоювати прихильність американців.

Але дивіться: цілі, по яких б’ють ці дві країни, різні. Україна б’є, по суті, по військово-промисловому комплексу. А Росія, атакуючи Україну, б’є по школах, по церквах. Тобто цілі зовсім різні.

І я думаю, що Україна переносить війну додому, в Росію. І тепер росіяни починають казати: ого, а в нас справжня війна. Згадайте: Путін називав цю війну спецоперацією і відводив на неї десь від трьох днів до тижня. А вони воюють уже п’ятий рік — п’ять з половиною років. І зараз він масштабним наступом намагається відрізати останній шматок Донбасу в Донецькій області. Думаю, у нього не вийде.

Я завжди казав: чому б вам просто не оголосити перемогу і не піти додому? Але в нього велика проблема. І проблема в тому, що він не перемагає. Українці справді на нього тиснуть. І це ще одна прихована причина, чому росіяни намагаються сказати українцям і американцям: ну, припиніть атакувати наші НПЗ.

Українці цього не зроблять. Вони й далі атакуватимуть — і правильно робитимуть. Це військова операція. Це війна. Вони атакують правильно.