Декілька інформованих співрозмовників РБК-Україна невисоко оцінюють шанси на досягнення сталого енергетичного перемир'я найближчим часом, хоча повністю такого сценарію не виключають. Один із можливих форматів домовленості, який обговорюється в політичних та експертних колах, передбачав би взаємне припинення ударів: Росія утримувалася б від атак на українську енергетичну інфраструктуру, а Україна — передусім на російські нафтопереробні заводи.

Для обох сторін взаємне обмеження ударів означало б серйозний компроміс. Однак готовність Москви до енергетичного перемир'я може залежати від того, на який сценарій подальшої війни робитиме ставку російське керівництво, припускає один з співрозмовників РБК-Україна.

Якщо Путін готовий ще роками вести бойові дії, повільно відгризаючи українські території, йому доведеться дбати про фінансові ресурси для продовження війни. За такої логіки Кремль може погодитися на взаємне припинення ударів по енергетиці, щоб отримати перепочинок, відновити пошкоджені НПЗ та зменшити втрати російського паливного сектору.

Але якщо в Москві розраховують якнайшвидше примусити Україну до капітуляції, логіка може бути протилежною. У такому разі Кремль може вирішити ще кілька місяців терпіти удари по власних НПЗ та економічні втрати, натомість зробивши ставку на масштабну зимову кампанію проти української енергетики.