Понад три роки українські сили перебували в обороні. Поточні далекобійні удари разом з успіхами на землі стали першим відчутним знаком змін. Це наближає війну ближче до звичайних росіян, і демонструє, що Росія не є непереможною, аналізує The EconomistАналіз даних свідчить, що українські deep strikes виявилися масштабнішими та завдали більшої шкоди російській економіці й військовому виробництву, ніж прийнято вважати. При цьому їхня інтенсивність продовжує зростати.❗️ The Economist проаналізували 1 289 українських ударів, зафіксованих проєктом Armed Conflict Location and Event Data (ACLED), по цілях, розташованих не менше ніж за 100 км від кордону України. У період з 2022 до кінця 2024 року таким критеріям відповідало 335 ударів. У 2025 році Україна здійснила 658 таких ударів — вдвічі більше, ніж за попередні три роки разом узяті. Натомість цього року Україна за поточної динаміки може провести понад 800 "глибоких" ударів [1]На основі даних з відкритих джерел та звітів моніторингових організацій The Economist склали перелік із 6 351 російських стратегічних об’єктів, розташованих щонайменше за 100 км від кордону. Було виявлено, що 2 377 із цих об’єктів знаходилися в радіусі 5 км від місця глибокого удару з боку України. Для порівняння: у 2022 році таких об’єктів було лише 32 — [2]Зафіксовані удари є заниженими, адже навіть моніторинговим групам все складніше фіксувати усі атаки. Щоб оцінити кількість пропущених ударів, The Economist побудував модель, яка використовує дані про пожежі [різкі термальні коливання на знімках з супутника — FIRMS] поблизу стратегічних об’єктів як індикатор українських атак.❗️ Впродовж 2025 року було зафіксовано приблизно втричі більше ударів, ніж рахували за методологією ACLED. Частина розбіжностей пояснюється повторними атаками по одних і тих самих об’єктах. Це відповідає новій тактиці України — завдавати ударів по російських об’єктах кілька разів.Така тактика завдає економічної шкоди у два етапи. По-перше, ускладнює ремонт, що потребує значних вливань, які інакше могли б піти на військові потреби. Так дані Центрального банку показують, що з першого кварталу 2024 року обсяг кредитування нафтовидобувних компаній на ремонт НПЗ зріс на 22 мільярди доларів.По-друге, атакуючи НПЗ, Україна частіше вражає найскладніші так звані «вторинні» установки, які переробляють базове паливо на високооктановий бензин та дизель.Не всі українські глибокі удари є успішними. Наприклад, росіяни краще навчилися переміщувати та маскувати склади боєприпасів. Однак порти, нафтобази та НПЗ приховати неможливо, і проти них Україна ефективно використовує навіть обмежену вогневу потужність.Модель The Economist також намагається оцінити реальний дефіцит доходів, аналізуючи залежність між експортними доходами Росії від викопного палива та ціною Brent. Результати свідчать, що з червня 2025 року РФ отримує менше доходів від викопного палива, ніж можна було б очікувати за поточних цін на Brent. У період з червня по грудень 2025 року експортні доходи були на 18 мільярдів доларів (12%) нижчими від очікуваного рівня. У перші чотири місяці 2026 року розрив сягнув вже 34% [3]