На УП за підтримки GIZ вийшов спецпроєкт Як громадянське суспільство допомагає країні під час війни. Заг не дуже спокушає (як на мене), але з текстом є сенс ознайомитися.

Міркувала про те, який основний посил і чому GIZ вирішив створити цей спец. Підсвітити власний внесок і проєкт EMPOWER (логічно).

Що ще хотіли донести:

🔺 Громадський сектор в Україні потужний і страхує державу там, де вона не встигає. Проте застерігають від ризику: ГО не мають заміняти державу.

Якщо ГО гарно впоруються з соціальними послугами, екстреним реагуванням — це не означає, що ця діяльність має лишитися на них довічно. Слід передати державі кращі напрацювання і допомогти імплементувати у систему.

«Суть НГО – не просто розвозити гуманітарку, а будувати демократію та формувати суспільство, готове до вступу в Євросоюз».

🔺 Міжнародне фінансування ГО в Україні і світі йде на спад. Фінансові проблеми у сектора будуть посилюватись. Час активно вибудовувати альтернативні моделі.

І тут вони мають прямий заклик до держави: час думати над принципово новими варіантами.

«…наводить приклад Німеччини, де держава налагодила грошові потоки на користь НГО через судову систему: коли судді призначають порушникам штрафи, ці гроші за законом часто йдуть не в бюджет, а напряму благодійним організаціям чи національному товариству Червоного Хреста».

Про цей кейс не знала. Про відсоток з податків — так. Ми це не раз на каналі обговорювали.

🔺 Перспектива вступу України до ЄС висуває нові, суттєво більш жорсткі вимоги до роботи громадського сектора. До цього час готуватися.

Я за останні місяці дуже випала з інформаційної повістки через перевантаженість, проте попереднє враження — поки не розумію, що на практиці означає ЄС для громадського сектора. Бракує відповідних освітніх програм.

Якщо вони є, а я все пропустила — накидайте посилань, розкажіть.

Єдине що, ми от пройшли відбір на навчальну програму від литовського фонду. Загалом вона про зміцнення стійкості ГО. На відбірковому інтервʼю ми сказали, що з цим плюс-мінус раду дамо, план маємо. Наш основний запит інший — як інтегруватися в європейський ГО-простір. За межі типової програми це виходило, але організаторам сподобалося.

🔺 Європейські інституції відкриті до співпраці з громадянським суспільством, основним партнером залишається держава. І це, як на мене, важливе повідомлення.

«Саме тому громадським організаціям важливо посилювати свою експертність, щоб бути повноцінними учасниками цього діалогу та робити змістовний внесок у процес реформ. Громадськість має взяти на себе відповідальність не просто говорити, що уряд недопрацьовує, а й ініціювати допомогу там, де бачить проблему. Вчитись взаємодіяти з державою».