Корисний допис від Ірини Малишевої, експертки з МіО, — про те, як підібрати кількісні показники, які б вимірювали якісні результати проєкту. Ага, ось так.«Чи можна поміряти невимірюване? Можна», — пише Ірина.
І далі на двох кейсах пояснює, як довести:🔺 Підвищення обізнаності молоді щодо можливостей громадської участі.

🔺 Підвищення фінансової стійкості та прозорості закладів освіти. До речі, цього тижня наша команда мала зустріч з Іриною. Один із донорів запросив її для зовнішньої незалежної оцінки результатів майже 3-річного проєкту, який ми завершили. Нас вона теж «мучила» питаннями, щоб зрозуміти, як саме посилилася фінансова стійкість медіа-учасників проєкту. Для нашої команди це МіО-інтерв’ю стало ще й класною рефлексією та своєрідним майстер-класом — напередодні зустрічі я попросила проєктну менеджерку звертати увагу на те, що саме і як будуть запитувати, уточнювати, відстежувати логіку розмови. Бо все те саме робить і вона, коли напряму працює з редакціями, досліджує історії впливу, аналізує індикатори. Тепер же має нагоду побачити подібну роботу, але зі сторони й від більш досвідчених колег. Сьогодні на щотижневій зустрічі відділу ще окремо поговоримо про те, що ж вона врешті помітила та відзначила. Ну і додам: коли якісно впроваджуєш проєкт, то від подібних зовнішніх оцінювань не стресуєш, а кайфуєш і отримуєш користь 🙂.