Виглядає що чергова серія «мирних перемовин» стрімко перетворюється на фарс. Особливо після вчорашнього зливу розмов Уіткоффа з його московськими друзями. Хто переживав (справедливо) що нас зливають, і хто сподівався (наївно) що якимось магічним чином Московія перестане хотіти знищити нас і «скоро все це завершиться» — усім варто повертатися у нашу реальність, якою вона є. Треба зміщувати фокус суспільної уваги з перемовин, які скоріш за все як завжди ні до чого не призведуть — до реалій на фронті та в тилу. Перше залежить від нас лише дуже частково, а от друге — повністю. Покровськ, Мирноград, Костянтинівка, Сіверськ, Купʼянськ, Гуляйполе — ось наш порядок денний на найближчі тижні й місяці.Проблеми все ті ж: справедлива мобілізація і поповнення бойових підрозділів, вирішення проблеми СЗЧ (у тому числі змога оперативного повернення на фронт після СЗЧ), покращення управління та взаємодії, знищення пʼятої колони, чортів та рішал у тилу. Поки тримаємо у руках зброю — ми творці, а не жертви історії.