Блокада Криму б'є по головному міфу путіна. Півострів із символу імперського тріумфу перетворюється на доказ його поразки. Головне з колонки Пітера Дікінсона:Блокада Криму має серйозні військові наслідки для росії. З 2022 року півострів слугує ключовим плацдармом і маршрутом постачання для сотень тисяч російських військових, розташованих на півдні України. Українська дронова тактика цілком може перетворити півострів на непридатний для великомасштабного військового базування. Це обмежить здатність Москви завдавати ударів по українських містах.Психологічне значення української блокади Криму, ймовірно, ще вагоміше. Коли навесні 2014 року росія захопила Крим, це викликало хвилю тріумфу серед російського суспільства, різко піднесло національну гордість і підняло рейтинг схвалення путіна до рекордних показників. путін розумів цю емоційну прив'язаність і скористався нею повною мірою. Коли навесні 2014 року відбувалося збройне захоплення Криму, він спочатку заперечував будь-яку причетність росії й наполягав, що вона в цьому не бере участі. путін тоді стверджував, що тисячі добре озброєних російських військових без розпізнавальних знаків, які захоплювали півострів, насправді є групами незадоволених місцевих мешканців. Проте щойно стало цілком очевидно, що міжнародна спільнота не має наміру втручатися чи запроваджувати відчутні санкції, він швидко почав приписувати собі всі заслуги за вторгнення й подав прикрашені версії того, як особисто координував усю операцію.Приголомшливий успіх кримської операції явно надихнув путіна й переконав його у фундаментальній слабкості Заходу. Саме це заклало підвалини всього, що сталося далі. У міру ескалації агресії проти України протягом останніх дванадцяти років Крим перетворився на центральний елемент імперської пропаганди путінського режиму та символ повернення росії до статусу великої держави. Усе це робить нинішній режим надзвичайної ситуації в Криму серйозним особистим приниженням для путіна. Вибудувавши образ героїчного вождя, який повернув півострів до "рідної гавані", він тепер неспроможний ані запобігти українським авіаударам, ані забезпечити населення базовими послугами. Якщо ситуація й далі погіршуватиметься, криза набуде значно більшого масштабу й може дестабілізувати становище всередині самої росії.Дехто припускає, що путін відповість на кримську кризу посиленням ударів по українському цивільному населенню або погрозами на адресу Європи. Цього справді не можна виключати. Проте досвід останніх чотирьох років свідчить: зіткнувшись із принизливими невдачами, путін значно частіше обирає мовчазний відступ. У вересні 2022 року він заявив про готовність застосувати ядерну зброю для захисту завойованих українських територій і попередив, що "не блефує". Втім, коли Україна за кілька тижнів викрила цей блеф і звільнила окупований росією Херсон, ядерної відповіді не було.Так само путін неодноразово погрожував жорсткою відплатою, якщо Україна наважиться атакувати військово-морські бази в Криму. Проте коли українські дронові сили, знехтувавши цими погрозами, потопили чи пошкодили десятки російських кораблів, путін тихо вивів залишки флоту з окупованого Криму у відносну безпеку в росії. Відступ Чорноморського флоту росії з Криму став приголомшливою перемогою України, яку годі було уявити напередодні повномасштабного вторгнення. І все ж ця знакова подія залишилася майже повністю замовчаною російськими медіа під контролем кремля.Це кремлівське замовчування поразки в битві за Чорне море, ймовірно, найкраще свідчить про те, як путін реагуватиме, якщо його контроль над Кримом і надалі слабшатиме. Замість ядерної ескалації він, найімовірніше, накаже пропагандистській машині применшити значення півострова й повністю перевести увагу на інші теми. Крим довго вважали найбільшою перемогою путіна, але тепер він ризикує перетворитися на символ його катастрофічного імперського прорахунку.