Венеційська бієнале стала для росії шляхом назад до Європи. Як Кремль повертає легітимність через культуру під час війни. Дещо з публікації Politico:Коротке, але суперечливе повернення москви знову розпалило дискусію про її місце в культурних інституціях Європи – і це попри те, що війна в Україні триває. Цьогоріч на одній із найпрестижніших культурних платформ континенту, Венеційській бієнале, відбулося суперечливе повторне відкриття національного павільйону росії. Уперше від початку війни в Україні павільйон, організований за сприяння Кремля, був доступний лише три дні під час перепоказу для преси, перш ніж відкритися для широкого загалу. Втім, коротке повернення москви виявилося доволі дієвим: воно змусило Європу знову відкрити дискусію, яку багато хто вважав уже закритою. "Вони домоглися саме того, чого хотіли, – сказала в інтерв’ю Politico віцепрезидентка Європейського парламенту Піна Пічерно. – Той павільйон ніколи не мав би відкритися … Він перетворився на гімн пропаганді режиму". Віцепрем’єр-міністр Італії Маттео Сальвіні особисто відвідав павільйон у дні перед офіційним відкриттям. "Мистецтво не має кордонів, цензури, йому не можна затуляти рот, – заявив він. – Культура та спорт мають залишатися нейтральним простором і місцем зустрічі". Проте для критиків участі росії її експозиція була не стільки виявом свободи творчості, скільки спробою повернути міжнародну легітимність після повномасштабного вторгнення країни в Україну 2022 року. Бієнале не перше й не єдине місце, де росія поволі відновлює свою міжнародну присутність. За останні кілька місяців світові федерації почали знову допускати російських спортсменів до змагань у різних видах спорту – від водних видів до гімнастики. "росія використовує культуру та спорт як ключові інструменти державної політики, –погодився з цим литовський депутат Петрас Ауштрявічюс. – Культура та спорт у росії завжди слугували досягненню ідеологічних цілей, які нині полягають у виправданні воєнної агресії проти України та посиленні протистояння із Заходом". За його словами, в наступному щорічному звіті Європейського парламенту щодо України законодавці, як очікується, засудять і рішення бієнале знову допустити російських митців, і дедалі ширшу реінтеграцію російських спортсменів у міжнародні змагання, наголошуючи, що спорт і культуру "активно використовують російський та білоруський режими для державної пропаганди". Грузинський активіст Шалва Ніквашвілі, який влаштував протест перед павільйоном у дні перед відкриттям бієнале, згодом сказав Politico, що росія "веде війну не лише зброєю", а й "через культуру, нормалізацію, видимість і відновлення свого образу на міжнародній арені". "Те, що інституції знову обговорюють, як саме росія має брати участь, замість того, щоб говорити, чи понесла вона відповідальність, уже зміщує наратив на користь росії", – пояснив він. "Я переконана, що не існує культури з росії, яка могла б бути аполітичною", – каже Марія Заєва, аспірантка з політології, що спеціалізується на росії, у Вільному університеті Брюсселя. Це особливо стосується митців і опозиціонерів, які досі живуть усередині країни: навіть багато опозиційних голосів і далі мислять "імперськими" категоріями, зауважила вона. "Коли росія оголосила про павільйон, вони не сказали: ми не повертаємося, – зазначила українська художниця Жанна Кадирова. – Вони сказали: ми завжди були тут".