Сьогодні зайшов у книжковий. І зловив себе в певному стані: пульс трохи підвищився, настрій піднявся, з’явилось якесь легке збудження. Наче нічого особливого — просто полиці з книжками. Але організм реагує… тішиться🤓

І от я думаю. Це ж дуже схоже на залежність. Знаю, думка не супер нова. Але саме в цьому стані відчув себе вперше. Судіть самі. Є тригер — заходиш у книжковий. Є дофамін — нова обкладинка, нове видання, «о, цю давно хотів». Є ритуал — взяти, понюхати, погортати, провести рукою по обгорткам. Є накопичення — купуєш більше, ніж фізично встигаєш прочитати. Є виправдання — «це інвестиція», «це для роботи», «це на потім». Є навіть легке відчуття провини. Але дуже коротке😅

Є статисфакція і постійне бажання вернутись. І відчуття, в тому стані добре, так що… І головне, якщо чесно, нуль бажання це лікувати🤷‍♂️

Тому давайте чесно. Любов до книжок — це просто соціально прийнятна форма залежності. З бонусом у вигляді розумнішого вигляду…. І купою задоволення! Ну що ж. Вітаю вас у не дуже анонімному клубі книголюбів. Людей, які не збираються відмовлятись від своєї залежності. А як вам? Залежні ви мої😂