Кейс виїзду до Словаччини за тимчасовим захистом і подачею документів на 10-річний паспорт
Вихідні дані: прострочений закордонний паспорт РФ, діючі внутрішній паспорт РФ і довідка на постійне проживання в Україні. На момент початку війни знаходилася в Україні, мала посвідку, одружена з громадянином України. З 2022 це був перший виїзд за кордон.
1. Отримання терміну до Словацької поліції. Використовувала словацький номер (купляла через prom, за 750 грн, наче), маю оплачений впн, то просто там отримала словацький іp. На отримання терміну пішло трохи часу. Перший раз взяла на неправильну послугу: через те, що видавало помилку при спробі забронювати термін на тимчасовий захист. Друга спроба зайняла тиждень: знайшла дані коли саме викидають доступні слоти (за українським часом з 21.15, кожні 20 хвилин), так як ще не мала запису в консульство РФ (знаходилася в листі очікування), то намагалася спіймати термін на вівторок або четвер, коли консульський відділ точно не приймає. Після кількох днів спроб і видачи тієї самої помилки, що була і до цього, нарешті 21 вересня вдалося з першої спроби спіймати термін на ранок 13.10 в Сніні.
2. Лист очікування в консульство РФ в Братиславі. Встала в чергу 17.08, отримала повідомлення про запис 30.09. Чекала майже півтора місяця. Запис в консульстві призначили на 14.10 по обіді.
3. Пересікала кордон з Словаччиною вранці 12.10 о 9.00. Український кордон пройшла хвилин за 10-15. Але мала при собі лист від заступника голови прикордонної служби, де було вказано, що з гуманітарних причин, можна пересікати кордон без діючого паспорта або візи. Мала протокол, постанову та квитанцію про оплату штрафу за проживання в Україні з протермінованим закордонним паспортом. Протокол був складений 8.10, оплатила штраф 9.10. На кордоні все сфотографували, зафіксували та пропустили.
Словацька сторона одразу не хотіла пропускати, так як паспорт не просто недіючий, та ще і не біометричний. Але мала лист від начальника Поліції з питання іноземців Словаччини, де так само було вказано, що з гуманітарних причин дозволяється перетин кордону без паспорта, візи тощо. Спитали чи за дочасним уточиськом, відповіла, що так. Тоді прикордонниця забрала всі документи, що в мене були, і пішла, через хвилин п’ять повернулася і сказала, що пропустить, але потрібно буде оформитися в міграційному відділі на кордоні. Оглянули багаж, питали чи є цигарки та алкоголь. Зняли відбитки – перший раз на перевірку чи немає мене у розшуку. Другий раз - фото і відбитки брали для запита в Братиславу. Відповіді від Братислави чекала хвилин 10. Загалом вже в 10.15 була в Словаччині.
До Сніни добиралася на таксі за 80 євро.
(Продовження в коментарях)